2022-2023н.р.
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9027013
Екзаменаційні білети з історії України
Білет 1
1.Українські землі в первісну епоху.
2.Українське національне відродження на західно - українських землях кінець 18 початок 19 ст. (Руська трійця, революція 1848-49р. в Австрії).
Білет 2
1. Трипільська культура.
2. Економічний розвиток українських земель в першій половині 19 ст.
Білет 3.
1. Кочові народи на Півдні України.
2.Особливості аграрної реформи 1861р в Україні.
Білет 4.
1.Антична колонізація в Північному Причорномор’ї.
2.Політика російського уряду в Україні в 19ст.
Білет 5.
1.Слов’яни. Їх розселення, основні заняття.
2.Діяльність Українських суспільно-політичних організацій 2 половини 19 ст. (Хлопомани громади, братство тарасівців).
Білет 6
1.Київська Русь (утворення, теорії походження, устрій, економіка, форма правління).
2.Події революції 1905-1907р. на Україні.
Білет 7
1.Київська Русь за перших князів (Аскольд, Дір, Олег, Ігор).
2.Аграрна реформа Столипіна в Україні.
Білет 8
1.Внутрішня і зовнішня політика за правління Ольги, Святослава.
2.Україна в першій світовій війні.
Білет 9
1.Правління Володимира Великого.
2.Центральна Рада (склад, мета, діяльність І-IV Універсали).
Білет 10
1.Реформаторська діяльність Ярослава Мудрого.
2.Українська держава гетьмана П. Скоропадського. Директорія.
Білет 11
1.Причини політичної роздробленості Київської Русі.
2.Порівняти політику «Воєнного комунізму» і «НЕПу в Україні».
Білет 12
1.Україна в складі Литви.
2.Політика індустріалізації.
Білет 13
1.Становище України під владою Польщі.
2.Колективізація. Голодомор 1932-33р.
Білет 14
1. Передумови виникнення козацтва. Реєстрове козацтво.
2. Масові репресії 30 років і їх наслідки
Білет 15
1. Запорізька Січ.
2. Україна в II світовій війні
Білет 16
1. Люблінська та Брестська унії їх історичне значення.
2. Визволення України.
Білет 17
1. Причини, характер, основні події Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.
2. Відбудова в Україні. Голод 1946-47 р.
Білет 18
1. Б. Хмельницький. Оцінка його діяльності.
2. Україна в період «Відлиги» (1953-64 р.)..
Білет 19
1. Руїна. Суть. Основні події.
2. Проблеми розвитку України в роки застою 1965-85р.
Білет 20
1. Гетьман Мазепа. Оцінка діяльності.
2. Проголошення Незалежності України.
Білет 21
1. Політика Петра-І і Катерини-ІІ щодо України.
2. Розбудова незалежної української держави.
Білет 22
1. Гайдамацький рух.
2. Державна символіка України.
Білет 23
1. Декабристи на Україні.
2. Україна в часи президенства Л.Кучми.
Білет 24
1. Кирило – Мефодіївське товариство.
2. Революція гідності
28 листопада
Тема: Україна в роки ІІ Світової війни
21 листопада
Тема:Україна в міжвоєнний період
(1921-1941)р.р.
План
1.Політика більшовиків "воєнний комунізм" та НЕП.
2. Індустріалізація в Україні
3. Насильницька колективізація та Голодомор 1932-1933р.р.
2. Індустріалізація України
У грудні 1925 р. відбувся XIV з’їзд ВКП(б), який проголосив курс на індустріалізацію. (Індустріалізація – це система заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення оборони країни). Наступний XV з’їзд, у У 1929 р. – проголошено курс на форсовану індустріалізацію. Цей рік Сталін назвав роком «великого перелому» та «стрибком до соціалізму».
Завдання індустріалізації:
- здобуття техніко-економічної незалежності СРСР;
- перетворення аграрної країни на могутню індустріальну державу;
- зміцнення оборонного потенціалу країни;
- підвищення технічної бази сільського господарства.
Перегляньте відеоурок- випишіть причини, - завдання - наслідки індустріалізації
У грудні 1925 р. відбувся XIV з’їзд ВКП(б), який проголосив курс на індустріалізацію. (Індустріалізація – це система заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення оборони країни). Наступний XV з’їзд, у У 1929 р. – проголошено курс на форсовану індустріалізацію. Цей рік Сталін назвав роком «великого перелому» та «стрибком до соціалізму».
Завдання індустріалізації:
- здобуття техніко-економічної незалежності СРСР;
- перетворення аграрної країни на могутню індустріальну державу;
- зміцнення оборонного потенціалу країни;
- підвищення технічної бази сільського господарства.
Результати перших п’ятирічок
Перша п'ятирічка (1928-1932 рр.) - прискорений ривок у розвитку важкої промисловості;
- створення енергетичної бази;
- розширення та реконструкція металургійної бази (будівництво заводів «Запоріжсталь», «Азовсталь»; «Криворіжсталь», реконструкція заводів у Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Макіївці);
- ліквідація безробіття;
- розвиток сільськогосподарського машинобудування;
- розгортання соціалістичного змагання;
- запровадження карткової системи.
Друга п'ятирічка (1933-1938 рр.) - подальше наростання індустріалізації;
- будівництво нових підприємств – Харківський турбінний завод, Новокраматорський завод важкого машинобудування та ін.
- розгортання стаханівського руху, початок якому поклав вибійник шахти «Центральна-Ірміне» Олексій Стаханов, який у ніч з 30 на 31 серпня 1931 р., застосувавши новий метод роботи, встановив рекорд з видобування вугілля;
- налагодження виробництва радіальних, свердлувальних, шліфувальних та інших верстатів;
- відміна карткової системи (1935 р.).
Таким чином, позитивним підсумком індустріалізації в Україні стало зростання кількості підприємств важкої промисловості, будівництво нових шахт, електростанцій і в підсумку перетворення України в індустріально-аграрну країну, яка за рівнем деяких галузей промисловості випередила деякі європейські держави.
Серед негативних наслідків можна виділити, зокрема підрив розвитку сільського господарства, легкої і харчової промисловості; нераціональне й нерівномірне розміщення продуктивних сил; ігнорування економічних механізмів розвитку економіки; зниження життєвого рівня населення.
«Джерела індустріалізації»:
• доходи від сільськогосподарського виробництва;
• перекачування коштів з легкої промисловості у важку;
• внутрішні позики;
• безкоштовна праця у вихідні дні;
• праця в'язнів у таборах;
• збільшення випуску спиртних напоїв;
• продаж товарів за кордон за цінами, нижче ринкових;
• режим економії.
3.Колективізація. Голодомор 1932-1933р.р-
перегляньте відеофільм
визначіть:- причини колективізації- основні заходи колективізації,- причини та наслідки голодомору 1932-1933р.р.- виконайте тестові завдання:
14 листопада
| Перша п'ятирічка (1928-1932 рр.) |
|
| Друга п'ятирічка (1933-1938 рр.) |
|
Таким чином, позитивним підсумком індустріалізації в Україні стало зростання кількості підприємств важкої промисловості, будівництво нових шахт, електростанцій і в підсумку перетворення України в індустріально-аграрну країну, яка за рівнем деяких галузей промисловості випередила деякі європейські держави.
Серед негативних наслідків можна виділити, зокрема підрив розвитку сільського господарства, легкої і харчової промисловості; нераціональне й нерівномірне розміщення продуктивних сил; ігнорування економічних механізмів розвитку економіки; зниження життєвого рівня населення.
«Джерела індустріалізації»:
• доходи від сільськогосподарського виробництва;
• перекачування коштів з легкої промисловості у важку;
• внутрішні позики;
• безкоштовна праця у вихідні дні;
• праця в'язнів у таборах;
• збільшення випуску спиртних напоїв;
• продаж товарів за кордон за цінами, нижче ринкових;
• режим економії.
14 листопада
Тема: УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ
ХХ СТОЛІТТЯ
Перегляньте відеопрезентацію
Тема: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.
Тема: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.
24 жовтня
Українські землі наприкінці XVII - в І пол. XVIII ст.
ТЕМА: Правобережна і Західна Україна в другій половині XVIII ст.
План.
- +
Політичне становище правобережних земель. Особливості розвитку Правобережжя.
Народні рухи в Україні. Гайдамацький рух і Коліївщина. Опришківський рух.
Поділи Польщі та їх значення.
1. У той час, як на Лівобережжі після Руїни і Полтавської катастрофи українське населення жило в умовах Гетьманщини, Правобережна Україна залишалася під владою Речі Посполитої.
Польща відновлювала на Правобережжі порядки, які існували до повстання Б.Хмельницького. Зростали земельні володіння польських магнатів (40 магнатських родин володіли 80% території Правобережжя), посилювалося соціальне гноблення українського селянства (в деяких маєтках панщина становила 5-6 днів). Відновлювалося переслідування православ’я.
У 1699 р. польський сейм скасував на Правобережжі козацький устрій. Козаки були оголошені поза законом, за винятком невеликої кількості козаків, що наймалися на службу до польських магнатів (надвірні козаки).
Особливістю розвитку Правобережжя було те, що носієм української тут залишався селянин, часто неосвічений, позбавлений своїх політичних інститутів, безпорадний перед жорстоким національним, соціально-економічним і релігійним гнітом.
Посилення польського гноблення викликало хвилю повстань. З 1700 по 1704 рр. Точилася визвольна боротьба правобережного козацтва на чолі з фастівським полковником Семеном Палієм. Повстанці звільнили від шляхти Київщину, Черкащину, Поділля. Цей рух був придушений спільними польсько-російським зусиллями.
Петро І пожертвував інтересам населення Правобережжя, щоб зберегти союз із Польщею у війні проти Швеції. За його наказом участь у боротьбі з повстанцями взяли лівобережні полки І.Мазепи.
2. У наступні роки на Правобережжі поширився рух гайдамаків (від тюркського “гайде” – гнати, чинити свавілля). Серед гайдамаків були переважно селяни-втікачі, найбідніша частина міського населення, козацька сірома, наймити. Гайдамаки користувалися широкою підтримкою населення. У 1734 р. цей рух проти польської шляхти очолив Верлан.
А у другій пол. ХVІІІ ст. гайдамацький рух переріс у народно-визвольне повстання, яке отримало назву Коліївщина. У 1768 р. його очолив Максим Залізняк – запорізький козак, син селянина-кріпака із с. Медведівка на Черкащині. На бік повстання перейшов уманський сотник Іван Гонта. Коліївщина охопила Київщину, Брацлавщину, Поділля, Волинь. Повстанці захопили міста Фастів, Черкаси, Умань, Корсунь, Богуслав, Лисянку. Тяжкі форми польського гноблення обумовили жорстокість гайдамаків, криваві розправи з польським населенням. Коліївщина була спрямована проти польського гноблення, на ліквідацію панівної верстви суспільства, великої земельної власності.
Парадокс цього антипольського виступу полягає в тому, що повстанці надіялися на підтримку російських військ, що стояли на Лівобережжі. Однак, російський генерал Кречетников надав допомогу не повстанцям, а польським панам. У липні 1768 р. він запросив І.Залізняка та І.Гонту на Лівобережжя і там їх заарештував. І.Гонту віддав полякам, які його стратили (разом з ним полякам повернуто 800 повстанців). І.Залізняка і решту повстанців заслано в Сибір.
Гайдамаччина надовго залишилася в народній пам’яті, відіграла велику роль в ослабленні феодально-кріпосницької системи, польського панування, у розвитку визвольної боротьби українського народу.
У західноукраїнських землях (Галичина, Закарпаття, Буковина) соціальний протест проявився в русі опришків. Найбільш відомим ватажком опришків був Олекса Довбуш – з 1738 по 1745 роки. Його порівнюють з Робін Гудом, бо грабуючи багатих. Все награбоване добро роздавав бідним.
Після смерті О.Довбуша загони опришків очолювали Василь Баюрак, Іван Бойчук, Мирон Штола. Рух опришків був придушений австрійським урядом лише у першій пол. ХІХ ст.
3. У другій пол. ХVІІІ ст. Річ Посполита переживала період глибокої економічної і політичної кризи, викликаної анархією в державному управлінні, міжусобними війнами. Цим скористались сусідні держави – Австрія, Росія та Пруссія, які розділили між собою землі Речі Посполитої, внаслідок чого польсько-литовська держава припинила своє існування.
На долі українських земель три поділи Речі Посполитої позначилися таким чином:
за першим поділом 1772 р. до Австрії відійшла Галичина;
за другим поділом 1793 р. до Росії відійшло Правобережжя (Київщина, Волинь, Поділля);
за третім поділом 1795 р. до Росії відійшла Волинь (Берестейщина).
З переходом Правобережної України під владу Росії тут у 1797 р. було створено Київську, Волинську та Подільську губернії.
До Австрійської імперії була приєднана в 1775 р. Буковина, яка перебувала до цього часу в складі Османської імперії. Під безпосереднім контролем Габсбургів перебувало і Угорське королівство разом з українським Закарпаттям. З 1867 р. Австрійська імперія отримала назву Австро-Угорщини.
Таким чином, на кінець ХVІІІ ст. українські землі опинилися в складі двох великих імперій – Російської та Австрійської.
15жовтня
Виконайте тестові завдання за посиланням
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5042852
Тема: Руїна: причини і наслідки.
Практичне заняття
У той час , коли більшість масових повстань у Європі нового часу зазнали поразки, Національно – визвольна війна українського народу 1648-1657 років була успішною – у результаті була усунена магнатська еліта та утворена Українська козацька держава. Ця подія призвела до значних змін у житті українського суспільства.
Руїна – (1658 р.- середина 80-х років ХVІІ століття) це трагічний період в історії України, який почався після смерті Б.Хмельницького. він характеризується внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу і вторгненням в Україну іноземних держав, що призвело до втрати територіальної цілісності, занепаду Української держави, ускладнило процес розвитку української нації.
Перегляньте відеолекцію, прочитайте запропонований матеріал, виконайте завдання:
- Визначити періодизацію доби Руїни
- Передумови Руїни.
- Причини Руїни.
- Наслідки Руїни
- Причини занепаду Української держави.
1. Періодизації доби Руїни.
- Період від смерті Б.Хмельницького в 1657 року до початку гетьманування І.Мазепи в 1687 році.
- Період від придушення повстання Пушкаря і Барабаша в 1658 році до складання булави гетьманом П.Дорошенком у 1676 році.
- Період від розколу Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну в 1663 році до остаточного розподілу території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московською державою в 1686 році.
- Завдання . Яка з них вам здається найбільш доцільною?
ІІ. Передумови Руїни:
- 1. Загострення соціальної напруги у суспільстві, викликане різким погіршенням матеріального становища козаків: вони не одержували плату за свою службу, тому що в розореній державі не було на це коштів. Однак козацька старшина збагачувалася за рахунок прибутків від оренди.
- 2. Охоплення значної частини народних мас, і насамперед козацтва, бунтівними настроями і небажанням підпорядковуватися будь – якій владі.
- 3. Царський уряд Росії відкрито ігнорував інтереси Української держави.
- 4. Українсько – трансільванська воєнна компанія 1657 року у Польщі зазнала невдачі.
- 5. Завершення Національно – визвольної війни не призвело до об’єднання всіх українських земель.
ІІІ. Причини Руїни:
- Боротьба за гетьманську владу між різними політичними силами.
- Виникнення гострих соціальних конфліктів.
- Глибокий розкол у середовищі української політичної еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики.
- Українські землі притягували іноземні держави – Росію, Польщу, османську імперію, Крим, які бажали установити на них своє панування.
4. Наслідки Руїни:
- Занепад української держави.
- Господарська розруха України.
- Втрата української культури.
- Катастрофічне скорочення кількості населення України: на Правобережжі – на 90%
- Втрата територіальної цілісності України, захоплення її території іноземними державами.
5. Причини занепаду Української держави:
- Ліквідація встановленого Б.Хмельницьким спадкоємного гетьманата, що призвела до послаблення централізованої влади, анархії і міжусобної боротьби.
- Прорахунки ( після смерті Б.Хмельницького) у внутрішній політиці урядів, що призвело до політичного протистояння у формі громадянської війни.
- Постійна агресія з боку інших країн, що була спрямована на ліквідацію Української держави.
- Відсутність досвіду державного будівництва.
- Гостра політична боротьба між різними угрупованнями української козацької еліти.
- Зрада національних інтересів частиною панівного стану української старшини.
Прочитайте уривок з історичного тексту і дайте відповіді на запитання.
«Смерть Хмельницького стала провідними моментом в історії Української національної революції. Перебуваючи при владі, гетьман піклувався про створення такої форми державності, яка б забезпечувала єдність еліти, консолідацію суспільства, стабільність держави. На думку Хмельницького, цим вимогам оптимально відповідала спадкова монархія. Проте загибель… його сина Тимоша, талановитого воєначальника, здібного політика, завадила здійсненню планів гетьмана. Ситуацію не врятувало й рішення старшинської козацької ради ( квітень 1657 року) про встановлення спадковості гетьманства – передачі влади після смерті Б Хмельницького його молодшому сину Юрію.
На жаль, спадкоємці Б.Хмельницького не змогли успішно завершити його починання. Початком доби Руїни стало усунення восени 1657 року Ю.Хмельницького від влади. Іван Виговський та його прибічники фактично здійснили державний переворот.
Формальним приводом для цих подій були молодість, хворобливість, слабохарактерність Ю.Хмельницького. реальними ж причинами – погіршення…становища держави, посилення соціального протистояння в суспільстві, боротьба окремих елітних груп за владу, слабка підтримка ідей спадкової монархії тощо… численні помилки лідерів, втрата українською державою підтримки народу, посилення агресивних втручань з боку сусідніх держав призвели до катастрофи – поразки Української національної революції». ( Бойко О.Д. Історія України.- К.: Академвидав, 2006.- с.163-164)
Запитання
1) Чому,на думку автора, смерть Хмельницького стала поворотним моментом в історії Української національної революції?
2) На основі документа охарактеризуйте становище в Україні після смерті Б.Хмельницького.
ПІДСУМКИ
60- ті роки ХVІІ століття називаються в історії Україною добою Руїни. Цей період характеризувався боротьбою старшин за владу, наростанням соціальних конфліктів, розоренням і занепадом українських земель, поділом України на Лівобережну і Правобережну.
Тема: Козацько-гетьманська держава (сер. XVII- кінець ХУІІІст.)
1.Перегляньте відеоурок.
2. випишіть рекомендовані висновки
8жовтня
План
- Причини війни
- Богдан Хмельницький - політичний діяч, військовий, гетьман;
- Бойові дії 1648-1649р.р.
- Зборівський договір.
- Гетьманщина
- Білоцерківський договір
- Події на завершальному етапі війни. Переяславська рада
- Берестейські статті.
Прослухайте лецію на тему " Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої під проводом Богдана Хмельницького"
за посиланням https://znohistory.ed-era.com/m2/l8 та
https://www.youtube.com/watch?v=9sp1_CVrFt0
Перегляньте відефільм
Випишіть:
- причини війни
- основні битви,
- умови Зборівського, Білоцерківського договорів, Березневих статей.
1.10.2022р
Самостійна робота
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7130235
(зробити конспект за планом)
Тема: Виникнення українського козацтва
ТЕСТИ: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7664831
План
1.Походження слова козак
2. Причини виникнення козацтва
3. Військове мистецтво козаків
4. ЗаапорізькаСіч - демократична республіка
5.Звичаї та традиції козаків
23/09
Перегляньте відоурок, випишіть причини та наслідки роздробленості Київської Русі
Галицько-Волинське князівство – це держава, яка була утворена шляхом злиття Галицької та Волинської земель. Ще до об’єднання вони обидві входили до складу Київської Русі.
У 980-990 роках Володимир, князь Київський, відвоював Галичину у поляків, яку приєднав до своїх володінь, а згодом передав її своїм наступникам. Центр цього князівства перемістився з Перемишля до міста Галич. Столицею Волині на той час було місто Володимир. Так склалося, що київський князь завжди мав значний політичний вплив на Волинське князівство через їх близьке розташування. З іншого боку в Галичина була більш самостійною через її віддаленість від Києва.
У 1199 році Роман Мстиславич, з династії Рюриковичів, за підтримки галицьких бояр створив нову державу на політичній карті Східної Європи, яка мала назву Галицько-Волинське князівство. Її столицею стало місто Галич. В XI столітті Київська Русь, яка колись була сильною єдиною державою, розділилась на невеличкі князівства, що постійно між собою ворогували. Незважаючи на це, Галицька і Волинська землі завжди підтримували тісний економічний та культурний зв’язки, що стало передумовою їх об’єднання. Ще одним важливим фактором, який виступав на користь їх злиття, була необхідність захищатись від нападів Угорщини, Польщі і монголо-татарської навали.
Внутрішня і зовнішня політика
У внутрішній політиці значною мірою Роман Мстиславич спирався на бояр та міщан. Прагнучи зміцнити княжу владу, він приборкав боярську верхівку, відправивши деяких у заслання чи навіть стративши. Незадовго до своєї смерті Роман запропонував проект формування центральної влади в Київській Русі. Так він намагався зупинити процес роздроблення та припинити постійні князівські сутички. Однак, втілити в життя цю ідею так і не вдалося. Зовнішня ж політика князя була направлена на піднесення авторитета держави, що стало можливим завдяки походам проти Польщі, Угорщини, Литви та половців. Могутність князівства насамперед визначалась збройними силами. Основними військовими одиницями виступали «вої» та «дружини», до складу яких могли входити лише бояри, які мали з’являтися за першим покликом князя. Представники ж нижчого класу могли бути долучені тільки за видатні заслуги.
- Вигідне розташування, м’який клімат та наявність плодючих ґрунтів давала змогу розвивати аграрний сектор;
- Різноманіття ландшафтів було важливим фактором при обороні князівства;
- Виготовлення різних художніх виробів з металу, кісток та каменю; а також товарів побутового вжитку;
- Наявність сольових родовищ та важливих торгівельних шляхів. Солеваріння було однією з найважливіших галузей економіки. Виварену, сформовану у топки, сіль розвозили річковими та сухопутними шляхами далеко за межі князівства.
За часи існування Галицько-Волинської держави свого розвитку набуває культура, освіта, архітектура та різні художні ремесла. У той час з’являється велика кількість шкіл та значно поширюється писемність. На культуру князівства впливає зв’язок з Візантією, країнами Сходу, Центральної та Західної Європи. Зважаючи на збільшення кількості міст, також почали активно споруджуватися різні міські укріплення, боярські та князівські палаци. Саме тоді було започатковано білокам’яне будівництво церков.
Після смерті Романа у 1205 році галицькі боярські угрупування захоплюють владу в свої руки та не допускають до правління його вдову та малих Данила і Василька. Боярська верхівка вважає, що отримає більш вигідне положення і привілеї саме від іноземних покровителів. Так, найбільше впливу на Галицько-Волинське князівство отримують Угорщина та Польща. Коли сини Романа Мстиславича підросли, то розпочали запеклу боротьбу за правління на Волині, а згодом − Галичині.
Король Данило
У 1237-1238 роках Данило Галицький, заручившись підтримкою широких мас населення, купців, ремісників та бояр, що розраховували саме на покровительство князів, а не угорських феодалів, остаточно укріпився у місті Галич. Правління Волинню він віддає своєму братові, Василькові, хоча вони спільно розв’язують усі важливі питання. Новою столицею князівства Данило обирає місто Холм. Зважаючи на факт, що територія держави була однією з найбільших у Європі, Папа Римський Інокентій IV, який хотів почати антитатарський хрестовий похід, запропонував князеві долучитись до цього дійства. Погодившись, Данило Галицький був коронований у місті Дорогочин, що нині знаходиться у Польщі, і став першим монархом в історії України.
Цікаві факти
- Галицько-Волинська держава вважалася спадкоємцем Київської Русі, яка почала занепадати;
- За час існування князівства, вперше було використано назву «Україна»;
- У 1203 р. Київ було приєднано до Галицько-Волинського князівства;
- Князі та бояри полюбляли проводити лицарські турніри, які називалися «іграми»;
- Після завоювання князівства багато ікон, які дуже цінувалися у Західній Європі, опинилися в польських храмах;
- Для будівництва нових міст Данило запрошував майстрів з Європи;
- Кордони князівства на 90% збігалися з територією нинішньої України;
- Обидва монархи за всю історію України були правителями Галицько-Волинського князівства;
Незважаючи на всі фактори, що сприяли розвитку і процвітанню цих земель, постійні напади сусідніх держав та внутрішні чвари боярських верхівок значно похитнули могутність Галицько-Волинського князівства. А основною причиною занепаду держави стала відсутність централізованої форми правління.
Символами його влади були королівські клейноди: корона та скіпетр; а також Герб Данила Галицького, на якому було зображено золотого лева на блакитному фоні. За правління короля Русі було збудовано нові міста-замки, фортеці, церкви та монастирі, а також відновлено міста, зруйновані монголо-татарським ігом. Загалом час правління Данила Галицького – це період найвищого економічного та культурного розквіту князівства.
Після його смерті Галицько-Волинська держава починає занепадати. Спочатку син Данила, Шварно, об’єднує Галичину з Литвою. Згодом два князівства знову опиняються в руках одного правителя – Юрія I Львовича, який, так само як і його дідусь, прийняв королівський титул. Постійна боротьба з сусідніми державами та невпинні міжусобні сутички бояр значно послабили сили князівства. Після смерті Юрія II, останнього правителя Галицько-Волинського князівства, частини держави, яка колись процвітала, знаходились під владою Польщі, Угорщини та Молдови.
16.09
Тема Київська Русь ІХ-ХІ століття
1. Виконайте тестові завдання по темі "Стародавня історія України"
https://test.izno.com.ua/tema-1-davnya-istoriya-ukrayini/
Результат скидаєте мені на пошту,kornat55@gmail.com
або Veiber 067113203
2. Перегляньте відеолекцію та в зошитах коротко випишіть основні напрямки діяльності князів.
План
1.Формування держави за часів Олега
2.Характеристика правління князя Ігоря
3. Реформи княгині Ольги
4. Правління князя Святослава
5.Володимир Великий
6.Ярослав Мудрий.
Екзаменаційні білети з історії України
Білет 1
1.Українські землі в первісну епоху.
2.Українське національне відродження на західно - українських землях кінець 18 початок 19 ст. (Руська трійця, революція 1848-49р. в Австрії).
Білет 2
1. Трипільська культура.
2. Економічний розвиток українських земель в першій половині 19 ст.
Білет 3.
1. Кочові народи на Півдні України.
2.Особливості аграрної реформи 1861р в Україні.
Білет 4.
1.Антична колонізація в Північному Причорномор’ї.
2.Політика російського уряду в Україні в 19ст.
Білет 5.
1.Слов’яни. Їх розселення, основні заняття.
2.Діяльність Українських суспільно-політичних організацій 2 половини 19 ст. (Хлопомани громади, братство тарасівців).
Білет 6
1.Київська Русь (утворення, теорії походження, устрій, економіка, форма правління).
2.Події революції 1905-1907р. на Україні.
Білет 7
1.Київська Русь за перших князів (Аскольд, Дір, Олег, Ігор).
2.Аграрна реформа Столипіна в Україні.
Білет 8
1.Внутрішня і зовнішня політика за правління Ольги, Святослава.
2.Україна в першій світовій війні.
Білет 9
1.Правління Володимира Великого.
2.Центральна Рада (склад, мета, діяльність 1-4 універсали).
Білет 10
1.Реформаторська діяльність Ярослава Мудрого.
2.Українська держава гетьмана П. Скоропадського. Директорія.
Білет 11
1.Причини політичної роздробленості Київської Русі.
2.Порівняти політику «Воєнного комунізму» і «НЕПу в Україні».
Білет 12
1.Україна в складі Литви.
2.Політика індустріалізації.
Білет 13
1.Становище України під владою Польщі.
2.Колективізація. Голодомор 1932-33р.
Білет 14
1. Передумови виникнення козацтва. Реєстрове козацтво.
2. Масові репресії 30 років і їх наслідки
Білет 15
1. Запорізька Січ.
2. Україна в II світовій війні
Білет 16
1. Люблінська та Брестська унії їх історичне значення.
2. Визволення України.
Білет 17
1. Причини, характер, основні події Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.
2. Відбудова в Україні. Голод 1946-47 р.
Білет 18
1. Б. Хмельницький. Оцінка його діяльності.
2. Україна в період «Відлиги» (1953-64 р.)..
Білет 19
1. Руїна. Суть. Основні події.
2. Проблеми розвитку України в роки застою 1965-85р.
Білет 20
1. Гетьман Мазепа. Оцінка діяльності.
2. Проголошення Незалежності України.
Білет 21
1. Політика Петра-1 і Катерини-2 щодо України.
2. Розбудова незалежної української держави.
Білет 22
1. Гайдамацький рух.
2. Державна символіка України.
Білет 23
1. Декабристи на Україні.
2. Україна з часів президенства Л.Кучми.
Білет 24
1. Кирило – Мефодіївське товариство.
2. Революція гідності
19.11.2021р.
Тема: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.
Тема: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.
12листопада 2021р.
Опрацювати теми, зробити короткі конспекти
ТЕМА: Становище Правобережної України під владою Польщі у ХVIII ст.
План.
- +
Політичне становище правобережних земель. Особливості розвитку Правобережжя.
Народні рухи в Україні. Гайдамацький рух і Коліївщина. Опришківський рух.
Поділи Польщі та їх значення.
1. У той час, як на Лівобережжі після Руїни і Полтавської катастрофи українське населення жило в умовах Гетьманщини, Правобережна Україна залишалася під владою Речі Посполитої.
Польща відновлювала на Правобережжі порядки, які існували до повстання Б.Хмельницького. Зростали земельні володіння польських магнатів (40 магнатських родин володіли 80% території Правобережжя), посилювалося соціальне гноблення українського селянства (в деяких маєтках панщина становила 5-6 днів). Відновлювалося переслідування православ’я.
У 1699 р. польський сейм скасував на Правобережжі козацький устрій. Козаки були оголошені поза законом, за винятком невеликої кількості козаків, що наймалися на службу до польських магнатів (надвірні козаки).
Особливістю розвитку Правобережжя було те, що носієм української тут залишався селянин, часто неосвічений, позбавлений своїх політичних інститутів, безпорадний перед жорстоким національним, соціально-економічним і релігійним гнітом.
Посилення польського гноблення викликало хвилю повстань. З 1700 по 1704 рр. Точилася визвольна боротьба правобережного козацтва на чолі з фастівським полковником Семеном Палієм. Повстанці звільнили від шляхти Київщину, Черкащину, Поділля. Цей рух був придушений спільними польсько-російським зусиллями.
Петро І пожертвував інтересам населення Правобережжя, щоб зберегти союз із Польщею у війні проти Швеції. За його наказом участь у боротьбі з повстанцями взяли лівобережні полки І.Мазепи.
2. У наступні роки на Правобережжі поширився рух гайдамаків (від тюркського “гайде” – гнати, чинити свавілля). Серед гайдамаків були переважно селяни-втікачі, найбідніша частина міського населення, козацька сірома, наймити. Гайдамаки користувалися широкою підтримкою населення. У 1734 р. цей рух проти польської шляхти очолив Верлан.
А у другій пол. ХVІІІ ст. гайдамацький рух переріс у народно-визвольне повстання, яке отримало назву Коліївщина. У 1768 р. його очолив Максим Залізняк – запорізький козак, син селянина-кріпака із с. Медведівка на Черкащині. На бік повстання перейшов уманський сотник Іван Гонта. Коліївщина охопила Київщину, Брацлавщину, Поділля, Волинь. Повстанці захопили міста Фастів, Черкаси, Умань, Корсунь, Богуслав, Лисянку. Тяжкі форми польського гноблення обумовили жорстокість гайдамаків, криваві розправи з польським населенням. Коліївщина була спрямована проти польського гноблення, на ліквідацію панівної верстви суспільства, великої земельної власності.
Парадокс цього антипольського виступу полягає в тому, що повстанці надіялися на підтримку російських військ, що стояли на Лівобережжі. Однак, російський генерал Кречетников надав допомогу не повстанцям, а польським панам. У липні 1768 р. він запросив І.Залізняка та І.Гонту на Лівобережжя і там їх заарештував. І.Гонту віддав полякам, які його стратили (разом з ним полякам повернуто 800 повстанців). І.Залізняка і решту повстанців заслано в Сибір.
Гайдамаччина надовго залишилася в народній пам’яті, відіграла велику роль в ослабленні феодально-кріпосницької системи, польського панування, у розвитку визвольної боротьби українського народу.
У західноукраїнських землях (Галичина, Закарпаття, Буковина) соціальний протест проявився в русі опришків. Найбільш відомим ватажком опришків був Олекса Довбуш – з 1738 по 1745 роки. Його порівнюють з Робін Гудом, бо грабуючи багатих. Все награбоване добро роздавав бідним.
Після смерті О.Довбуша загони опришків очолювали Василь Баюрак, Іван Бойчук, Мирон Штола. Рух опришків був придушений австрійським урядом лише у першій пол. ХІХ ст.
3. У другій пол. ХVІІІ ст. Річ Посполита переживала період глибокої економічної і політичної кризи, викликаної анархією в державному управлінні, міжусобними війнами. Цим скористались сусідні держави – Австрія, Росія та Пруссія, які розділили між собою землі Речі Посполитої, внаслідок чого польсько-литовська держава припинила своє існування.
На долі українських земель три поділи Речі Посполитої позначилися таким чином:
за першим поділом 1772 р. до Австрії відійшла Галичина;
за другим поділом 1793 р. до Росії відійшло Правобережжя (Київщина, Волинь, Поділля);
за третім поділом 1795 р. до Росії відійшла Волинь (Берестейщина).
З переходом Правобережної України під владу Росії тут у 1797 р. було створено Київську, Волинську та Подільську губернії.
До Австрійської імперії була приєднана в 1775 р. Буковина, яка перебувала до цього часу в складі Османської імперії. Під безпосереднім контролем Габсбургів перебувало і Угорське королівство разом з українським Закарпаттям. З 1867 р. Австрійська імперія отримала назву Австро-Угорщини.
Таким чином, на кінець ХVІІІ ст. українські землі опинилися в складі двох великих імперій – Російської та Австрійської.
Тема: Руїна: причини і наслідки.
Практичне
заняття
У той час , коли більшість масових повстань у Європі
нового часу зазнали поразки, Національно – визвольна війна українського народу
1648-1657 років була успішною – у результаті була усунена магнатська еліта та
утворена Українська козацька держава. Ця подія призвела до значних змін у житті
українського суспільства.
Руїна
–
(1658 р.- середина 80-х років ХVІІ століття) це трагічний період в історії
України, який почався після смерті Б.Хмельницького. він характеризується
внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу і вторгненням в Україну
іноземних держав, що призвело до втрати територіальної цілісності, занепаду
Української держави, ускладнило процес розвитку української нації.
Перегляньте відеолекцію, прочитайте запропонований матеріал, виконайте завдання:
- Визначити періодизацію доби Руїни
- Передумови Руїни.
- Причини Руїни.
- Наслідки Руїни
- Причини занепаду Української держави.
1. Періодизації доби Руїни.
- Період від смерті Б.Хмельницького в 1657 року до
початку гетьманування І.Мазепи в 1687 році.
- Період від придушення повстання Пушкаря і Барабаша в 1658
році до складання булави гетьманом П.Дорошенком у 1676 році.
- Період від розколу
Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну в 1663 році до остаточного розподілу
території Гетьманщини між Річчю Посполитою та Московською державою в 1686 році.
- Завдання . Яка з них вам здається найбільш доцільною?
ІІ.
Передумови Руїни:
- 1.
Загострення
соціальної напруги у суспільстві, викликане різким погіршенням матеріального
становища козаків: вони не одержували плату за свою службу, тому що в розореній
державі не було на це коштів. Однак козацька старшина збагачувалася за рахунок
прибутків від оренди.
- 2. Охоплення значної частини народних мас, і насамперед
козацтва, бунтівними настроями і небажанням підпорядковуватися будь – якій
владі.
- 3. Царський уряд Росії відкрито ігнорував інтереси
Української держави.
- 4. Українсько – трансільванська воєнна компанія 1657 року у
Польщі зазнала невдачі.
- 5.
Завершення
Національно – визвольної війни не призвело до об’єднання всіх українських
земель.
ІІІ. Причини
Руїни:
- Боротьба за гетьманську владу між різними політичними
силами.
- Виникнення гострих соціальних конфліктів.
- Глибокий розкол у середовищі української політичної еліти
з питань внутрішньої і зовнішньої політики.
- Українські землі притягували іноземні держави – Росію, Польщу, османську імперію, Крим, які бажали установити на них своє панування.
- Занепад української держави.
- Господарська розруха України.
- Втрата української культури.
- Катастрофічне скорочення кількості населення України: на Правобережжі – на 90%
- Втрата
територіальної цілісності України, захоплення її території іноземними
державами.
5. Причини
занепаду Української держави:
- Ліквідація встановленого
Б.Хмельницьким спадкоємного гетьманата, що призвела до послаблення
централізованої влади, анархії і міжусобної боротьби.
- Прорахунки ( після смерті Б.Хмельницького) у внутрішній
політиці урядів, що призвело до політичного протистояння у формі громадянської
війни.
- Постійна агресія з боку інших країн, що була спрямована
на ліквідацію Української держави.
- Відсутність досвіду державного будівництва.
- Гостра політична боротьба між різними угрупованнями
української козацької еліти.
- Зрада національних інтересів частиною панівного стану української старшини.
Прочитайте
уривок з історичного тексту і дайте відповіді на запитання.
«Смерть Хмельницького стала
провідними моментом в історії Української національної революції. Перебуваючи
при владі, гетьман піклувався про створення такої форми державності, яка б
забезпечувала єдність еліти, консолідацію суспільства, стабільність держави. На
думку Хмельницького, цим вимогам оптимально відповідала спадкова монархія.
Проте загибель… його сина Тимоша, талановитого воєначальника, здібного
політика, завадила здійсненню планів гетьмана. Ситуацію не врятувало й рішення
старшинської козацької ради ( квітень 1657 року) про встановлення спадковості
гетьманства – передачі влади після смерті Б Хмельницького його молодшому сину
Юрію.
На жаль, спадкоємці
Б.Хмельницького не змогли успішно завершити його починання. Початком доби Руїни
стало усунення восени 1657 року Ю.Хмельницького від влади. Іван Виговський та його прибічники фактично здійснили державний
переворот.
Формальним приводом для цих подій
були молодість, хворобливість, слабохарактерність Ю.Хмельницького. реальними ж
причинами – погіршення…становища держави, посилення соціального протистояння в
суспільстві, боротьба окремих елітних груп за владу, слабка підтримка ідей спадкової монархії тощо… численні
помилки лідерів, втрата українською державою підтримки народу, посилення
агресивних втручань з боку сусідніх
держав призвели до катастрофи – поразки Української національної революції». (
Бойко О.Д. Історія України.- К.: Академвидав, 2006.- с.163-164)
Запитання
1)
Чому,на думку
автора, смерть Хмельницького стала поворотним моментом в історії Української
національної революції?
2)
На основі документа
охарактеризуйте становище в Україні після смерті Б.Хмельницького.
ПІДСУМКИ
60- ті роки ХVІІ століття називаються в історії Україною добою Руїни. Цей період характеризувався боротьбою старшин за владу, наростанням соціальних конфліктів, розоренням і занепадом українських земель, поділом України на Лівобережну і Правобережну.
4.листопада 2020р.
Тема: Козацько-гетьманська держава (сер. XVII- кінець ХУІІІст.)
1.Перегляньте відеоурок.
2. випишіть рекомендовані висновки(1648-1654р.р.)
План
- Причини війни
- Богдан Хмельницький - політичний діяч, військовий, гетьман;
- Бойові дії 1648-1649р.р.
- Зборівський договір.
- Гетьманщина
- Білоцерківський договір
- Події на завершальному етапі війни. Переяславська рада
- Берестейські статті.
Прослухайте лецію на тему " Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої під проводом Богдана Хмельницького"
за посиланням https://znohistory.ed-era.com/m2/l8 та
https://www.youtube.com/watch?v=9sp1_CVrFt0
Перегляньте відефільм
Випишіть:
- причини війни
- основні битви,
- умови Зборівського, Білоцерківського договорів, Березневих статей.
15.10. Тема Київська Русь ІХ-ХІ століття
План
1. Реформи княгині Ольги
2. Правління князя Святослава
3.Володимир Великий
4.Ярослав Мудрий.
Перегляньте відеолекцію та в зошитах коротко виписати основні напрямки діяльності князів.
Немає коментарів:
Дописати коментар