Як Порошенко став безальтернативним кандидатом у президенти в 2014
- Розкрити причини і передумови військової агресії Росії проти України. Анексія Криму.
- Простежити бойові дії на Донбасі.
- Виконайте тестові завдання за посиланням:
- простежте перебіг бойових дій на Донбасі.
- випишіть дати і події бойових дій на Донбасі.
- дайте оцінку даним подіям.
- які на ВАШУ думку треба зробити заходи для врегулювання військових відносин?
Після повалення режиму В.Януковича єдиним вищим легітимним органом влади залишилась Верховна Рада України. Під впливом подій "Революції гідності" відбулось переформування її більшості. Частина депутатів колишньої більшості втекла за кордон, боячись переслідувань. Решта депутатів взяла на себе відповідальність за долю країни. 22 лютого спікером ВР України був обраний Олександр Турчинов, він же став і виконуючим обов'язки Президента України. За короткий час парламентом були ухвалені важливі рішення, які відновили вертикаль влади, і впроваджені заходи по захисту країни. Так, були відновлені дії положень Конституції, які були скасовані режимом Януковича, скасовані "диктаторські" закони, ухвалені заходи з відновлення боєздатності армії, створена Національна гвардія, добровольчі батальйони спец- призначення; прийнято пакет законодавчих актів з реформування правоохоронних органів, антикорупційний пакет, пакет заходів з люстрації, законодавство в рамках асоціації України і ЄС та інші. 28 лютого в країні був створений новий уряд на чолі А.Яценюком,
Вибори Президента України відбулися 25 травня 2014р. Вперше за історію незалежності голосування відбулось не по всій території країни: не мали змоги проголосувати мешканці окупованого Росією Криму та жителі багатьох районів Донбасу, захоплених терористами.У бюлетені були зазначені прізвища 21 кандидата. Перемогу на виборах здобув Петро Порошенко (54,7% голосів). Приведений до присяги 7 червня 2014 р.25 серпня 2014 року Президент України П.Порошенко публічно оголосив про рішення достроково припинити повноваження Верховної Ради України сьомого скликання. Цей крок було здійснено у відповідності зі статтею 90 Конституції України, за якою "Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо: 1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції...".Парламентська коаліція розпалася 24 липня 2014 року, коли фракція "УДАР" та "Свобода" оголосили про свій вихід з неї. Протягом місяця нової коаліції не було сформовано.
- Розкрити причини і передумови Революції Гідності
- Трагізм українського народу. Небесна сотня.
- Наслідки.
- виписати основні дати і події.
- виписати терміни.
- шлях Януковича від ганебної поразки до тріумфу
Десятиріччя після Помаранчевої революції - це надзвичайно насичений подіями історичний період, що несе на собі відбитки особистостей політичних діячів, зокрема двох українських президентів, які боролися між собою за владу під час Помаранчевої революції: В. Ющенка та В. Януковича. Ці люди впливали на перебіг подій і певною мірою визначали їх характер та послідовність.
1. Політичне життя за президентства В. Ющенка
Сотні кримінальних справ щодо фальсифікації президентських виборів 2004 р. були спущені на гальмах.
Діючи згідно з коаліційними домовленостями, В. Ющенко в січні 2005 р. підписав указ про призначення Юлії Тимошенко на пост виконувачки обов'язків прем'єр-міністра. На початку лютого Верховна Рада затвердила її на цій посаді.
Перші кроки Ю. Тимошенко на чолі уряду були успішними.
Святкування 60-річчя перемоги в радянсько-німецькій війні 1941-1945 рр. Президент В. Ющенко закликав до примирення ветеранів Радянської армії та воїнів УПА
Загострення конфлікту між Ю. Тимошенко й секретарем Ради національної безпеки та оборони П. Порошенком змусило В. Ющенка прийняти відставку обох. Наступником Ю. Тимошенко став Юрій Єхануров. Щоб затвердити його на посаді прем'єр-міністра, Президенту довелося домовлятися з В. Януковичем - лідером опозиційної фракції в парламенті. 22 вересня 2005 р. В. Ющенко, В. Янукович і в. о. прем'єр-міністра Ю. Єхануров підписали меморандум порозуміння між владою та опозицією.
Від січня 2006 р. набула чинності конституційна реформа, затверджена парламентом під час Помаранчевої революції. Вона істотно підвищила роль партій у політичному житті.
- Тепер вибори до Верховної Ради мали відбуватися тільки за партійними списками.
- Владні повноваження Президента України суттєво скорочувалися, а повноваження прем'єр-міністра відповідно розширювалися.
- Президент мусив вносити на затвердження ту кандидатуру голови уряду, яку йому рекомендувала створена в парламенті коаліційна більшість депутатів.
- Усі 450 місць у Верховній Раді України заповнювалися кандидатами в народні депутати, які здобули перемогу в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі. Поріг проходження в парламент знижувався з 4 до 3 % набраних голосів.
Під час виборів 26 березня 2006 р. тривідсотковий бар'єр подолали п'ять політичних сил: Партія регіонів з 32,14 % голосів; «Блок Юлії Тимошенко» (БЮТ) з 22,29 %; «Наша Україна» з 13,95 %; соціалісти з 5,69 % та комуністи - з 3,66 % голосів. Помаранчева коаліція здобула в сумі 41,93 % голосів, а Партія регіонів з комуністами - 35,8 %.
Президент України Віктор Ющенко та прем'єр-міністр Віктор Янукович на церемонії відкриття пам'ятника В'ячеславу Чорноволу в Києві. Серпень 2006 р.
Суперечності між В. Ющенком та В. Януковичем у принципових питаннях дійшли до того, що у червні 2007 р. Президент України розпустив парламент і призначив позачергові вибори на 30 вересня.
Найбільшу фракцію в парламенті 6-го скликання мала Партія регіонів - 174 народні депутати. Головою Верховної Ради став А. Яценюк. Внутрішньофракційні суперечності позначилися на роботі парламенту. Чергові президентські вибори було призначено на 17 січня 2010 р.
- Перегляньте відеоурок. Запишіть головне з розповіді викладача.
- Прочитайте § 32, 33 https://pidruchnyk.com.ua/1261-istoriya-ukrainy-11-klas-danylenko.html
- Визначте, які фактори впливали на розвиток економіки незалежної України у 1990 -х на початку 2000-х років.
політичний курс радянського керівництва КПРС на чолі з М. Горбачовим на системну модернізацію радянського суспільства шляхом «революції згори», що реалізувався в СРСР у 1985—1991 рр. | |
політика максимальної відвертості в діяльності державних і громадських організацій, надання можливості отримувати достовірну інформацію, дізнатися правди про історичне минуле, висловлювати власну думку. | |
політична система, за якою влада здійснює свої повноваження у взаємодії з опозиційними партіями і громадськими організаціями, яким держава забезпечує право вільно відстоювати свої інтереси. | |
наявність у суспільстві, державі двох-трьох і більше офіційно зареєстрованих політичних партій і рухів, що ведуть боротьбу за владу. | |
незалежність держави у зовнішніх справах і верховенство у внутрішніх справах. | |
знецінення паперових грошей, що перебувають в обігу, падіння їх купівельної спроможності, яке супроводжується постійним зростанням цін на всі товари та послуги. | |
економічні відносини, що складаються в умовах багатоукладної ринкової економіки, вільної конкуренції і рівноправності суб’єктів господарювання. |
Прослухайте відеолекцію
- Випишіть пові терміни: неосталінізм, розвинутий соціалізм, номенклатура.
Нові явища у соціальній сфері.
· Нормалізовано виплату трудоднів.
· Введення щомісячної (або поквартальної) оплат
праці колгоспників.
· Підвищення грошової оплати колгоспників.
· Скасовано кримінальну відповідальність
службовців і робітників за залишення роботи.
· Селянам видано паспорти.
· Зростання пенсій на 80%.
· Початок масового житлового будівництва: до 1965 року житлом забезпечено майже 18 млн. осіб.
· Скорочено робочий день.
· Ліквідовано обов'язкові державні позики, що забирали до 10% зарплати.
· Впроваджено 5-денний робочий тиждень.
1961 рік
· Грошова реформа: вартість карбованця зменшено вдесятеро, зросли ціни.
Результати
· Відплив кадрів з села.
· Реальне покращення добробуту громадян СРСР.
· Вільний продаж автомобілів, побутової техніки.
1953 рік
- Скорочення податків на присадибні ділянки.
- Впровадження матеріального заохочення працівників.
- Списання боргів колгоспів.
Результати
- Зростання валового збору зерна.
- Рентабельність сільського господарства.
1957 рік
- Укрупнення колгоспів.
- Перетворення колгоспів на радгоспи.
Результати
- Занепад "неперспективних" сіл.
- Скорочення кількості колгоспів, покращення їхньої матеріально-технічної бази.
1958 рік
- Ліквідація МТС.
- Продаж техніки МТС колгоспам за завищеними цінами.
Результати
- Відсутність необхідних умов для зберігання і обслуговування техніки.
- Зростання боргів колгоспів.
Сільськогосподарські надпрограми М. Хрущова
- 1954 р. - Освоєння цілинних земель Південного Сибіру, Алтаю, Казахстану, Північного Кавказу. Результат: закріплення екстенсивного розвитку аграрної галузі.
- 1955 р. - Розширення посівів кукурудзи як кормової культури. Результат: скорочення посівів зернових; порушення сівозміни та структури грунтів.'
- 1957 р. - Догнати і перегнати США у виробництві молока і м'яса на душу населення. Результат: скорочення поголів'я худоби у присадибних господарствах; нестача кормів.
- Розширення прав республік у формуванні бюджету, використанні капіталовкладень.
- Скорочення кількості міністерств союзного підпорядкування.
- Ліквідація міністерств.
- Утворення системи рад народного господарства - раднаргоспів - територіальних органів, які планували й управляли будівництвом і промисловістю у межах відповідних економічних районів.
- Створення Вищої ради народного господарства та державних комітетів з окремих галузей промисловості.
Результати
- Децентралізація управління.
- Зростання реальних повноважень республік.
- Більш ефективне використання ресурсів.
- Збільшення виробництва товарів народного споживання.
- Впровадження промислових ЕОМ, запуск першого штучного супутника Землі (1957 р.), політ першого космонавта Ю. Гагаріна у космос (1961 р.), розвиток атомної енергетики.
- Повільні темпи НТР (крім воєнної та космічної галузей), відставання від західних держав.
- Зростання добробуту населення.
Навесні-улітку 1946 р. 16 областей України
вразила посуха. Озимі та ярі культури загинули, а там, де вони збереглися,
врожайність зернових складала 2-3 ц/га (у 1940 р. – врожайність 14,6 ц/га, 1944
р, – 10,8 ц/га). Валовий збір зерна був у 3 рази менший, ніж у 1940 р.
Керівники деяких областей наполегливо зверталися до уряду з проханням зменшити
планові завдання хлібозаготівлі, які в липні 1946 р. були збільшені з 340 до
360 млн пудів. Відповіддю на звернення про допомогу стали репресивні заходи.
Було відновлено дію "Закону про п'ять колосків", за яким було
засуджено і ув'язнено тисячі селян. Селяни почали тікати від голодної смерті у
більш благополучні райони (Західну Україну) та міста. Щоб уникнути обезлюднення
сіл, каральні органи почали відшукувати і повертати селян назад.Посуха
загострила і проблему кормів, що відбилося на тваринництві. Почався падіж
худоби. У той час, коли за межі країни ешелонами вивозився хліб, в Україні
розпочався голод, жертвами якого стали майже 1 млн осіб. Наслідками голоду
стало ускладнення і без того важкого процесу відбудови, скорочення трудових
ресурсів села і його можливостей, падіння морального духу населення,
невиконання планів п'ятирічки з відбудови сільського господарства.
Випишіть основні дати, поняття - "лисенківщина", "жданівщина", "космополітизм", операція "Вісла", Захід
Україна в роки німецької окупації
- 1. Захопивши Україну, німці розчленували її на окремі частини: - Буковина, Одеська та Ізмаїльська області, частина Вінницької та Миколаївської областей були віддані Румунії. Ці землі отримали назву "Трансністрія";
- - Галичина разом з польськими територіями ввійшла до складу окремого генерал-губернаторства;
- - більшість українських земель увійшла до складу Рейхскомісаріату "Україна" на чолі з фанатичним нацистом, катом українського народу Е.Кохом. Це адміністративне утворення включало 63,6% всієї території України;
- - прифронтові області (Чернігівська, Сумська, Харківська області, Донбас) підпорядковувалися військовому командуванню.
- 2. Відповідно до "теорії расової винятковості німецької нації" українці підлягали масовому знищенню. Справжній геноцид здійснювався проти єврейського народу.
Україна вкрилася концтаборами, тюрмами, гето. Практично в кожному українському місті був свій "Бабин Яр": за роки окутті в Бабиному Яру в Києві загинуло понад 220 тис, в Дробицькому Яру в Харкові - понад 60 тис, в Янівському концтаборі у Львові - понад 160 тис осіб. Переважно це були українські громадяни єврейської національності. А всього в Україні в період окупації було вбито 3,9 млн. мирного населення і 1,3 млн. військовополонених.
3. Гітлерівці грабували матеріальні і людські ресурси України. До Німеччини вивозилися продовольство, обладнання, сировина, коштовності, чорнозем, а також робоча сила. З України на примусові роботи до Німеччини було вивезено 2,4 млн. чоловік.
Щоб забезпечити більш "ефективну" експлуатацію українського села, німці зберегли колгоспи.
4. Обмежувалися постачання міст продовольством, медичне обслуговування, освіта. Українці перетворювалися на людей "третього сорту".
Таким чином, окупаційний режим відзначався винятковою жорстокістю. Але він виявився неефективним, бо не забезпечив покори українського народу. Навпаки, нацистський "новий порядок" викликав масовий рух Опору в Україні.
Початок німецько-радянської війни (1941 - 1942)
Випишіть:
Доброго дня шановна 31група.
згідно розкладу - сьогодні 14.01. у Вас перший та другий урок - історія Укаїни. Розглядаємо дві теми
- Західноукраїнські землі в міжвоєнний період
- Україна в роки ІІ світової війни"
Перегляньте відеоуроки відповідно до тем та виконайте запропоновані завдання
Тема: Україна на початку німецько-радянської війни
Як Сталін з Гітлером Європу ділили:
11.Вкажіть прізвище хто із зображених діячів став засновником УВО
Тема: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період
У результаті подій 1914-1920 рр. західноукраїнські землі потрапили під владу іноземних держав: Західна Волинь, Галичина, Холмщина, Підляшшя — Польщі, Буковина, Північна, Південна Бессарабія Румунії, Закарпаття - Чехословаччини.
Усі три країни проводили політику соціально-економічного та національного гноблення.
Економіка українських земель:
- мала колоніальний характер, перевага аграрного сектору;
- екстенсивний характер сільського господарства, розвиток кооперативного руху;
- наслідком безземелля, малоземелля і безробіття є міграція й еміграція українського населення за океан.
Стан життя населення, освіти та культури:
· існування мовних обмежень в освіті та культурі, закриття українських шкіл (закриті всі на Буковині, багато на Волині, у Галичині чимало перетворені на утраквістичні, на Закарпатті відкриті нові, але згодом обмеження);
· національне гноблення українців (найменше — у Чехо-Словаччині, найбільше — в Румунії)
· заборона українцям обіймати адміністративні посади в державних установах, офіцерські пости у війську; • обмеження політичних прав українців,
· злиденне існування значної частини західноукраїнського населення;
· спрямованість політики держав на асиміляцію (денаціоналізацію) українського населення.
- Ознайомтесь з матеріалом теми
- Подивіться відеофільм,
- Виконайте тестові завдання
(відповіді на Viber або kornat55@gmail.com )
Однією з найбільших трагедій українського народу став Голодомор 1932—1933 рр. Голод в Україні виник не внаслідок стихійного лиха, а був організований штучно. Насильницька колективізація призвела до кризи сільськогосподарського виробництва в Україні. Селяни, насильно об’єднані в колгоспи, були не зацікавлені в результатах своєї праці, оскільки за роботу майже нічого не одержували. Вироблена продукція діставалася в основному державі, яка ставила нереальні плани та норми хлібозаготівлі. Зрештою в 1930—1931 рр. дезорганізація та деградація колгоспного виробництва позначилася не стільки на поставках державі, скільки на матеріальному становищі селян, які опинилися без будь яких запасів продовольства.
Хлібозаготівельна кампанія 1931—1932 рр. фактично вилучила в селян усе зерно, навіть посівний фонд. У результаті вже у грудні 1931 р.стали надходити перші відомості про голод в окремих районах. У першій половині 1932 р. від голоду загинуло 150 тис. селян.
Фізично ослаблене селянство не могло ефективно провести весняну посівну кампанію 1932 р. Ускладнювала ситуацію й безгосподарність у колгоспах. На 20 травня 1932 р. у республіці було засіяно трохи більше за половину запланованих площ. Унаслідок неякісного обробітку частина посівів загинула. І все ж таки врожай 1932 р. був лише на 12% меншим за середній у 1926—1930 рр. і міг забезпечити Україну мінімумом продовольства. Проте радянське керівництво вимагало негайного виконання норм хлібозаготівлі, які були нездійсненними в ситуації, що склалася на селі.
Хлібозаготівельна кампанія 1931—1932 рр. фактично залишила селян без хліба. Щоб вижити, селяни ночами ножицями стали зрізувати ще недозрілі колоски на полях. Це явище швидко набуло масового характеру. Проте 7 серпня 1932 р. з’явився відредагований особисто Й. Сталіним Закон про охорону соціалістичної власності (що дістав назву закону «Про п’ять колосків»), яким за розкрадання передбачалися розстріл або десять років ув’язнення. На початок 1933 р. за цим законом було засуджено 54 645 осіб, із яких розстріляно 2000.Крім того, за невиконання хлібозаготівлі було усунуто з посад 80 % секретарів райкомів партії. Але такі заходи не допомогли, і тоді Й. Сталін посилає в Україну «надзвичайну комісію» на чолі з В. Молотовим. Почалося масове звільнення з партії та віддання під суд. За період роботи «комісії» до січня 1933 р. з українських селян було додатково вичавлено 90 млн пудів, значною мірою за рахунок створення спеціальних бригад із видобутку зерна. Актив цих бригад налічував 112 тис. осіб, які отримували відсоток від добутого зерна. Але й ці заходи не сприяли виконанню плану хлібозаготівлі. Тоді для покарання боржників комісія запровадила «натуральні штрафи» (спеціальні загони стали вилучати все наявне продовольство), які перетворилися на свідомий терор голодом. Колгоспи які не виконували плани хлібоздач зоносилися на "чорні дошки." На початок 1933 р. в Україні фактично не залишилося продовольства.
Люди були змушені їсти товчену кору дерев, солому, перемішану з гнилою та мерзлою капустою, картоплею; котів, собак, щурів, слимаків, жаб, кротів тощо. Також траплялися випадки канібалізму.
Така їжа викликала тяжкі захворювання. Почалося масове вимирання цілих сіл. Поставлені в безвихідь селяни намагалися врятуватися втечею в міста та райони, не вражені голодом. Передбачаючи такий розвиток подій, сталінське керівництво 27 грудня 1932 р. запровадило паспортну систему з обов’язковою пропискою. Селяни, не отримуючи паспортів на руки, фактично перетворювалися на кріпаків радянської держави.
Також до України було направлено «окремо уповноважених» Л. Кагановича та П. Постишева, які посилили репресивні заходи з метою виконати план хлібозаготівлі й організувати нову посівну кампанію.
Перегляньте відеофільм «Великий злам»
https://www.youtube.com/watch?v=USfRX4UdEtY
Завдання: Визначити причини,наслідки голодомору;
Закон про 5 колосків
Що таке «чорні дошки»
Якими методами здійснювалася колективізація?
Випишіть терміни та поняття
Голодомор — штучно створений голод із метою досягнення певної мети. Голодомор 1932—1933 рр. в Україні було визнано геноцидом українського народу.
Геноцид (від грец. genos — рід, плем’я і латин. caedo — убивати) — знищення окремих групп населення за расовими, національними, етнічними або релігійними мотивами, а також штучне створення життєвих умов, не сумісних із життям.
У грудні 1925 р. відбувся XIV з’їзд ВКП(б), який проголосив курс на індустріалізацію. (Індустріалізація – це система заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення оборони країни). Наступний XV з’їзд, у У 1929 р. – проголошено курс на форсовану індустріалізацію. Цей рік Сталін назвав роком «великого перелому» та «стрибком до соціалізму».
Завдання індустріалізації:
- здобуття техніко-економічної незалежності СРСР;
- перетворення аграрної країни на могутню індустріальну державу;
- зміцнення оборонного потенціалу країни;
- підвищення технічної бази сільського господарства.
Перегляньте відеоурок- випишіть причини, - завдання - наслідки індустріалізації
У грудні 1925 р. відбувся XIV з’їзд ВКП(б), який проголосив курс на індустріалізацію. (Індустріалізація – це система заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення оборони країни). Наступний XV з’їзд, у У 1929 р. – проголошено курс на форсовану індустріалізацію. Цей рік Сталін назвав роком «великого перелому» та «стрибком до соціалізму».
Завдання індустріалізації:
- здобуття техніко-економічної незалежності СРСР;
- перетворення аграрної країни на могутню індустріальну державу;
- зміцнення оборонного потенціалу країни;
- підвищення технічної бази сільського господарства.
Результати перших п’ятирічок
Перша п'ятирічка (1928-1932 рр.) - прискорений ривок у розвитку важкої промисловості;
- створення енергетичної бази;
- розширення та реконструкція металургійної бази (будівництво заводів «Запоріжсталь», «Азовсталь»; «Криворіжсталь», реконструкція заводів у Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Макіївці);
- ліквідація безробіття;
- розвиток сільськогосподарського машинобудування;
- розгортання соціалістичного змагання;
- запровадження карткової системи.
Друга п'ятирічка (1933-1938 рр.) - подальше наростання індустріалізації;
- будівництво нових підприємств – Харківський турбінний завод, Новокраматорський завод важкого машинобудування та ін.
- розгортання стаханівського руху, початок якому поклав вибійник шахти «Центральна-Ірміне» Олексій Стаханов, який у ніч з 30 на 31 серпня 1931 р., застосувавши новий метод роботи, встановив рекорд з видобування вугілля;
- налагодження виробництва радіальних, свердлувальних, шліфувальних та інших верстатів;
- відміна карткової системи (1935 р.).
Таким чином, позитивним підсумком індустріалізації в Україні стало зростання кількості підприємств важкої промисловості, будівництво нових шахт, електростанцій і в підсумку перетворення України в індустріально-аграрну країну, яка за рівнем деяких галузей промисловості випередила деякі європейські держави.
Серед негативних наслідків можна виділити, зокрема підрив розвитку сільського господарства, легкої і харчової промисловості; нераціональне й нерівномірне розміщення продуктивних сил; ігнорування економічних механізмів розвитку економіки; зниження життєвого рівня населення.
«Джерела індустріалізації»:
• доходи від сільськогосподарського виробництва;
• перекачування коштів з легкої промисловості у важку;
• внутрішні позики;
• безкоштовна праця у вихідні дні;
• праця в'язнів у таборах;
• збільшення випуску спиртних напоїв;
• продаж товарів за кордон за цінами, нижче ринкових;
• режим економії.
Перша п'ятирічка (1928-1932 рр.) |
|
Друга п'ятирічка (1933-1938 рр.) |
|
Таким чином, позитивним підсумком індустріалізації в Україні стало зростання кількості підприємств важкої промисловості, будівництво нових шахт, електростанцій і в підсумку перетворення України в індустріально-аграрну країну, яка за рівнем деяких галузей промисловості випередила деякі європейські держави.
Серед негативних наслідків можна виділити, зокрема підрив розвитку сільського господарства, легкої і харчової промисловості; нераціональне й нерівномірне розміщення продуктивних сил; ігнорування економічних механізмів розвитку економіки; зниження життєвого рівня населення.
«Джерела індустріалізації»:
• доходи від сільськогосподарського виробництва;
• перекачування коштів з легкої промисловості у важку;
• внутрішні позики;
• безкоштовна праця у вихідні дні;
• праця в'язнів у таборах;
• збільшення випуску спиртних напоїв;
• продаж товарів за кордон за цінами, нижче ринкових;
• режим економії.
Намагаючись не допустити втрати своєї влади, більшовицьке керівництво змушене було вдатися до інших методів подолання кризи. Відмова від політики «воєнного комунізму» пов'язана з рішенням X з'їзду РКП(б) у березні 1921 р. про заміну продрозкладки продовольчим податком, розмір якого був удвічі менший за продрозкладку і заздалегідь був відомий селянам. Після здачі продовольчого податку селяни отримували право розпоряджатися надлишками своєї продукції. Заміна продрозкладки стала першим кроком нової економічної політики (НЕПу).
У промисловості почалася здача в оренду націоналізованих дрібних і середніх підприємств їх колишнім власникам. Була проведена децентралізація управління промисловістю (замість главків підприємства об'єднувались в трести, яким надали господарську самостійність). Багато підприємств були переведені на господарський розрахунок, тобто їх діяльність мала на меті отримання прибутку. Скасовувалась загальна трудова повинність, створювався ринок робочої сили. Було здійснено перехід від зрівняльної заробітної плати до заробітної плати, що залежала від результатів праці.
Була дозволена торгівля, яка замінила простий товарообмін. У великих містах почали діяти торгові біржі. В економіку активно залучались іноземні інвестиції у формі концесій.
Основні заходи НЕПу
Сільське господарство |
|
Промисловість |
|
Фінанси і торгівля |
|
Особливості НЕПу в Україні:
- НЕП в Україні був запроваджений пізніше, ніж у Росії (у 1922 р.);
- висока ставка продподатку;
- застосування репресивних заходів при вилученні продподатку;
- введення НЕПу в умовах голоду 1921-1923 рр., що відсунуло нормалізацію становища в сільській місцевості на рік-півтора;
- широка підтримка українським населенням заходів НЕПу.
Жаботинський Володимир
ЖАБОТИ́НСЬКИЙ Володимир (справж. – Зеєв Володимир Євгенович; 05(17). 10. 1880, Одеса – 04. 08. 1940, побл. м-ка Гантер, шт. Нью-Йорк, США, перепохов. 1964 на горі Герцля в Єрусалимі) – єврейський громадський діяч, публіцист, поет, драматург, перекладач. Ідеолог і засн. ревізіоніст. течії в сіонізмі. Навч. у Рішельєв. г-зії (Одеса). 1898–1901 – іноз. кор. г. «Одесский листок» і «Одесские новости» у Берні та Римі, де водночас вивчав юриспруденцію. Від 1901 – чл. ред. і провід. фейлетоніст «Одесских новостей» (псевд. – «Altalena»). Його драми «Кровь» і «Ладно» ставилися в одес. театрах (1902). Переклав рос. мовою низку творів Х.-Н. Бялика. 1903 брав участь у 6-му сіоніст. конгресі в м. Базель (Швейцарія). Від того ж року – у С.-Петербурзі: засн. ж. «Еврейская жизнь» (від 1907 – «Рассвет»; від 1922 виходив у Берліні, 1924–34 – у Парижі) та Ліги захисту прав євр. народу в Росії (1905). Численні статті про теорію і практику сіонізму склали зб. «Сионизм и Палестина» (С.-Петербург, 1911). Виступав проти асимілятор. політики у Рос. імперії, закликав євреїв та українців об'єднатися перед спільною загрозою – русифікацією (широко відома публіцист. дуель Ж. з П. Струве). Вважав, що саме мова є одним із найважливіших чинників нац. відродження. У ст. «Урок юбилея Шевченко» (г. «Одесские новости» від 27 лютого 1911) тонко витлумачив значення творчості поета в істор. боротьбі укр. народу за нац. незалежність: «Шевченко есть национальный поэт, и в этом его сила… Он дал и своему народу, и всему миру яркое, незыблемое доказательство, что украинская душа способна к самым высоким полетам самобытного культурного творчества». З поч. 1-ї світ. війни був кор. г. «Русские ведомости» у Зх. Європі. 1917 вступив рядовим до створ. з його ініціативи у Великій Британії Євр. легіону (історію описав у кн. «Слово о полку», Париж, 1928), вважаючи, що тільки так, як єдина воєнна одиниця, що брала участь у бойових діях, євр. народ отримає право голосу після війни. Згодом пропагував ідею масової еміграції євреїв до Палестини. Під час 12-го сіоніст. конгресу (м. Карлові Вари, Чехія, 1921) Ж. і представник уряду С. Петлюри в екзилі М. Славінський підписали угоду про створення євр. міліції для захисту євреїв під час походу на Рад. Україну, який планувався. Саме Ж. спростував чутки про антисемітизм С. Петлюри («Петлюра і погроми», Париж, 1927). У 1923 через ідейні незгоди з кер-вом вийшов з виконкому Всесвіт. сіоніст. орг-ції і 1925 заснував Союз сіоністів-ревізіоністів, виступивши проти поєднання сіонізму з соціалізмом (нині це партія «Херут», що офіційно називає себе «Рухом Жаботинського»). У ст. «Кримська колонізація» («Тризуб», 1926, № 51) Ж. розпізнав суть євр. с.-г. колонізації як провокацію, що мала посилити антисемітизм. Від 1930 займався літ.-публіцист. діяльністю у Парижі. Від 1935 очолював Нову сіоніст. орг-цію, завдання якої – створення євр. держави. Попереджав світ. єврейство про небезпеку нацизму. У лютому 1940 виїхав до США з метою організувати євр. армію для боротьби проти Німеччини, але помер. Т-во «Україна–Ізраїль» заснувало премію ім. Ж.
У результаті всенародного протигетьманського повстання в листопаді-грудні 1918р. до влади прийшла Директорія, метою якої було скинути гетьманський режим та відродити Українську Народну Республіку(УНР), але без УЦР.
Історія не дала для УНР можливості мирного будівництва, щоб уповні відновити демократичні органи влади, створити надійну національну збройну силу держави. В той же час на плечі українського народу та його провідників ліг важкий тягар боротьби за визволення. Уже на початку 1919 р. війна велася одночасно на трьох фронтах, причому українська армія була слабшою від кожного окремо взятого противника і, на відміну від них, не мала жодної зовнішньої підтримки.
Найбільшою перепоною у становленні УНР стала друга російсько-українська війна. Анулювавши Брестську мирну угоду, більшовицька Росія заявила, що не визнає Україну суверенною державою. Директорія УНР змушена була розпочинати не налагодження державного життя, а вести війну з більшовиками, до якої зовсім не була готова
Повстанський селянський рух в Україні 1918-1922 р
Інтервенція проти України в 1918-1920 роках
Перед вами — стара фотографія З неї дивиться чоловік у черкесці, з генеральськими погонами на плечах і георгіївським хрестом на грудях. Цій людині судилося стати головою Української держави в 1918 р., під час грізного військового лихоліття. Не покерувавши країною й року, він залишив українську землю у грудні, щоб уже ніколи сюди не повернутися... Павло Скоропадський - гетьман України 1918 р. Ще за життя ім'я цієї людини стало широко відомим не тільки в Україні, а й за її межами. Щоправда, відомим він був здебільшого у негативному плані. Про нього говорили як про великого поміщика, реакційного диктатора, організатора карних експедицій проти селянства, прислужника австро-німецького імперіалізму. Сьогодні, навпаки, більшість істориків подає постать Павла Скоропадського - як щирого українського патріота й видатного державного діяча. Отже, нашим часам властива полярність думок. А де ж історична істина? У «Малій енциклопедії етнодержавознавства», в одній зі статей П. Скоропадський зображений як «політичний перевертень» і «національно несвідомий українець», а в другій - «як щирий патріот України». Тож наше завдання - з'ясувати, ким був П. Скоропадський - «політичною маріонеткою» чи «щирим патріотом»; на основі ознайомлення з документами і реальними подіями часів гетьманату, сформуйте власну думку про те, якої оцінки й характеристики заслуговує цей історичний діяч.
План вивчення нового матеріалу
1. Гетьманський переворот. П. Скоропадський.
2. Внутрішня та зовнішня політика Української держави та ставлення до неї у суспільстві.
3. Падіння гетьманського режиму.
Прочитайте §12;
Перегляньте уважно відеоурок та випишіть:
1) основні напрямки внутрішньої (промисловість, сільське господарство, збройні сили, культура) та зовнішньої політики Павла Скоропадського,
2)причини падіння гетьманського режиму
21жовтня
Перегляньте презентацію за посиланням
https://naurok.com.ua/prezentaciya-zdobutki-i-prorahunki-ucr-124777.html
заповнити таблицю
ЗДОБУТКИ ТА ПРОРАХУНКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
ЗДОБУТКИ (Що позитивного встигла зробити ЦР) | Помилки, які допустила ЦР |
Розгортання війни радянської Росії проти УНР поклало край ілюзіям Центральної Ради відносно ідей автономізації та федералізму. На початку 1918 р. стало очевидним, що пошуки шляхів компромісу між Україною і Росією вичерпані, тому більшість лідерів Центральної Ради почала схилятись до проголошення повної незалежності України. До такого рішення їх підштовхнули й переговори про сепаратний* мир у Бресті, розпочаті у грудні 1917 р., між більшовицькою Росією та Німеччиною разом з її союзниками.
9(22) січня лідери Центральної Ради проголосили IV Універсал, головна ідея якого - самостійність і незалежність УНР.
Прочитайте §8(п.4), та §9(1-3)
https://history.vn.ua/pidruchniki/ukraine-history-10-class-2018-pometun-standard-level/
Визначіть вимоги Ультиматиму та причини І-ої війни радянської Росії з УНР
Вивчаємо нову тему: ІІ універсал Центральної Ради
перегляньте відеолекцію
Випишіть основні положення ІІ Універсалу
Домашнє завдання §5
6 жовтня
Завдання тематичної атестації
Тема: Екологічні проблеми України.
1. Ознайомтесь з наданими джерелами.
3. Визначте основний зміст екологічних проблем України.
4. Напишіть есе за темою «Подолання екологічних проблем України».
Вісім екологічних проблем України
1. Неякісна вода
80 % населення України використовує воду з поверхневих джерел, а екологічний стан цих вод щороку погіршується. Недостатнє очищення стоків, неякісне очищення промислових вод, надмірна насиченість органікою призводить до того, що сьогодні практично всі водойми країни наблизилися до 3-го класу забрудненості. Але очисні споруди, що виробляють питну воду, розраховані на прийом води 1-2 класу забруднення. Як результат — вісімдесят відсотків проб води показують, що її якість не відповідає умовам держстандартів. Майже 75 % українців п’є воду з Дніпра, якість якої погіршується вниз за течією річки. Лише в Полтавській області майже всю воду беруть із підземних джерел.
2. Забруднення повітря
Щорічно в атмосферу України потрапляє понад 6 млн тонн шкідливих речовин і вуглецю. Традиційно головними забруднювачами залишаються промислові підприємства. Однак збільшення кількості автомобілів на дорогах спричинило і збільшення шкідливих викидів в атмосферу. За останні кілька років кількість відпрацьованих газів, що надходять у повітря на території великих міст, зросла на 50-70 %.
3. Деградація земельних ресурсів
Складний стан земельних ресурсів України зумовлений тим, що 71% всього агроландшафту країни використовують для господарської діяльності. Але через надмірне і неправильне використання родючість землі щороку падає. Екосистема ґрунту руйнується в основному через інтенсивний розвиток ерозії. Активне використання добрив призвело до збільшення площі кислих ґрунтів (на 2,4 млн га за останні 15 років). Товщина гумусового шару за останнє десятиліття знизилася в середньому на 20 %. До того ж майже 40 % загальної площі земельних ресурсів України належать до забруднених земель.
У разі збереження нинішніх темпів деградації ґрунту (ерозія, затоплення, зміни клімату та ін.) критичні значення рівня родючості можуть бути досягнуті через 20-30 років, а в окремих регіонах навіть раніше.
4. Знищення лісів
Україна належить до малолісистих країн — ліс покриває лише шосту частину її території. Але при цьому експорт деревини з України в 2,5 раза перевищує імпорт. Споживче ведення лісового господарства призводить до того, що ліси не відновлюються і втрачають біологічну стійкість (площа лісів, уражених шкідниками і хворобами, постійно збільшується). Прямий наслідок нераціонального вирубування лісів — збільшення частоти та інтенсивності повеней у західних областях України, особливо Закарпаття.
5. Небезпечні геологічні процеси
Значна частина валового внутрішнього продукту країни пов’язана з видобуванням і перероблянням мінерально-сировинних ресурсів (41-43 %), сконцентрованих у гірничовидобувних регіонах Донбасу, Кривбасу, Карпатського регіону. Між тим, екологія цих регіонів потерпає не стільки від інтенсивного видобутку, скільки від неправильного закриття нерентабельних і вироблених шахт і кар’єрів... підтоплення міст і сіл, забруднення поверхневих і підземних водозаборів, просідання земної поверхні.
6. Побутові відходи
У країні діє близько 800 офіційних звалищ, загальна кількість сміття на яких перевищила 35 млрд т. Щорічно ця цифра зростає ще на сімсот-вісімсот тис. тонн. За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів, загальна площа всіх полігонів з відходами вже займає 4 % площі України. Речовини, які виділяються в результаті хімічних реакцій на полігонах твердих побутових відходів, здатні перетворити територію України на одну суцільну зону екологічного лиха. Адже небезпечні хімічні речовини і бактерії просочуються в ґрунт, потрапляють в повітря та ґрунтові води, отруюючи життя на відстані десятків кілометрів від звалища.
7. Об’єкти військової діяльності
Системи та устаткування водогосподарського комплексу об’єктів і гарнізонів Збройних сил України на 90 % морально і фізично застаріли. Екологи зазначають: вони працюють зі значним перевантаженням і становлять потенційну загрозу навколишньому середовищу. Фахівці говорять, що місцеві жителі тих територій, де раніше розташовувалися військові частини, і досі відчувають присмак бензину в колодязній воді.
8. Чорнобильська катастрофа
Сумарна активність радіонуклідів, які вийшли за межі 4 енергоблоку Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року і в наступні дні після аварії, перевищила 300 млн кюрі. Аварія призвела до радіоактивного забруднення більш ніж 145 тис кв. км території України, Білорусії та Росії. На радіоактивних територіях сьогодні розміщено понад дві тисячі населених пунктів, у яких проживає майже півтора мільйона людей. Українські вчені єдині в думці про те, що наслідки Чорнобильської аварії ще дуже довго будуть про себе нагадувати. Станом на 2015рік в Україні було зареєстровано майже 7тисяч випадків раку щитовидної залози у людей, які на момент аварії були дітьми і підлітками. Крім того, за час, що минув після катастрофи на ЧАЕС, зросла кількість психоневрологічних захворювань, патології серцево-судинної системи.
У той же час, за понад 30років радіаційний стан територій навколо станції значно покращився. Цьому сприяли і природні процеси, і проведення дезактиваційних робіт, і відсутність людини. Так, у регіоні відновилися популяції вимираючих тварин, а українські чиновники навіть заговорили про можливість скорочення зони відчуження біля ЧАЕС.
Тема: Особливості розвитку культури
України.
Переглянути презентацію
https://www.youtube.com/watch?v=-LEmaGMPDuY
Опрацювати § 37.
Заповніть таблицю.
Галузь культури
|
Визначні
представники
|
Здобутки/назви творів |
Література |
|
|
Музика |
|
|
Освіта |
|
|
6 січня 2019 року у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій вручив томос про автокефалію предстоятелеві Православної церкви України митрополитові Київському і всієї України Епіфанію.
Що це означає
- Томос (грец. τόμος) – указ синоду і/або глави помісної православної церкви з важливих питань церковного устрою або віровчення; останнім часом найчастіше стосується рішення церкви-матері про надання автокефалії новій помісній церкві.
- Автокефалія (ст.грец. αὐτοκεφαλία) – самостійність помісної церкви, адміністративно незалежної від інших православних церков, але єдиної з ними канонічно.
Переглянути презентацію https://naurok.com.ua/prezentaciya-dlya-11-klasu-na-temu-religiyne-zhittya-ukra-nske-pravoslav-ya-na-shlyahu-do-avtokefali-180802.html
Опрацювати § 37.
Виконати завдання
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=4014803
1. Визначте головний зміст релігійного життя за доби незалежності.
2. Які процеси відбувалися у православ’ї в останні роки?
3. Охарактеризуйте діяльність мусульманських общин в Україні.
Після повалення режиму В.Януковича єдиним вищим легітимним органом влади залишилась Верховна Рада України. Під впливом подій "Революції гідності" відбулось переформування її більшості. Частина депутатів колишньої більшості втекла за кордон, боячись переслідувань. Решта депутатів взяла на себе відповідальність за долю країни. 22 лютого спікером ВР України був обраний Олександр Турчинов, він же став і виконуючим обов'язки Президента України. За короткий час парламентом були ухвалені важливі рішення, які відновили вертикаль влади, і впроваджені заходи по захисту країни. Так, були відновлені дії положень Конституції, які були скасовані режимом Януковича, скасовані "диктаторські" закони, ухвалені заходи з відновлення боєздатності армії, створена Національна гвардія, добровольчі батальйони спец- призначення; прийнято пакет законодавчих актів з реформування правоохоронних органів, антикорупційний пакет, пакет заходів з люстрації, законодавство в рамках асоціації України і ЄС та інші. 28 лютого в країні був створений новий уряд на чолі А.Яценюком,
Вибори Президента України відбулися 25 травня 2014р. Вперше за історію незалежності голосування відбулось не по всій території країни: не мали змоги проголосувати мешканці окупованого Росією Криму та жителі багатьох районів Донбасу, захоплених терористами.У бюлетені були зазначені прізвища 21 кандидата. Перемогу на виборах здобув Петро Порошенко (54,7% голосів). Приведений до присяги 7 червня 2014 р.25 серпня 2014 року Президент України П.Порошенко публічно оголосив про рішення достроково припинити повноваження Верховної Ради України сьомого скликання. Цей крок було здійснено у відповідності зі статтею 90 Конституції України, за якою "Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо: 1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції...".Парламентська коаліція розпалася 24 липня 2014 року, коли фракція "УДАР" та "Свобода" оголосили про свій вихід з неї. Протягом місяця нової коаліції не було сформовано.
Тема: Соціально – економічне становище України. Угода про асоціацію між Україною і ЄС
Прочитати § 40https://pidruchnyk.com.ua/1261-istoriya-ukrainy-11-klas-danylenko.html
Перегляньте презентацію: https://naurok.com.ua/prezentaciya-ukra-na-ta-vropeyskiy-soyuz-51510.html
1.Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів відповідно до їхньої ролі в подіях останніх років: П. Порошенко, А. Яценюк.
2. Прокоментуйте події/явища, про які йдеться у фрагментах джерел.
«Безвіз – це, безумовно, епохальний крок: подія, що знаменує кінець епохи кріпацтва.
Адже всі ми, хто нині живе в Україні, – це люди, вирослі зі свідомістю так чи інакше обмеженої свободи пересування. Скільки ця свідомість породила зламаних доль уже в період незалежності (про радянські часи годі й згадувати!), нам іще тільки належить усвідомити»
(письменниця О. Забужко).
Виконати тести:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3084883
1. Поясніть значення понять: агрохолдинг, соціальна диференціація.
2. Які ви бачите шляхи для розв’язання соціальних проблем в Україні? Запропонуйте механізми їхньої реалізації.
Тема : Збройна агресія Росії на сході України.
АТО.
Переглянути відео
Опрацювати § 39 п.2, поясніть значення понять: АТО, гібридна війна, Нормандський формат, волонтери, «кіборги», військово-цивільні адміністрації, ООС.
Установіть хронологічну послідовність подій: Початок антитерористичної операції (АТО); Переговори «нормандської четвірки» в Мінську ; Окупація Криму РФ ; Бої за Іловайськ; Іловайський котел ; Звільнення Слов’янська.
Поміркуйте, що дає підстави для пропонованих думок політиків. Наведіть кілька аргументів на їх підтвердження або спростування.
«Америка давно мала діяти за Будапештським меморандумом... Відтепер буде складніше домовлятися із ядерними державами про те, щоб вони відмовилися від своєї ядерної зброї... Абсолютно очевидно, що домовленості Будапештського меморандуму, який мав гарантувати повну територіальну недоторканність Україні, включаючи Крим, цілком порушені... (сенатор від Республіканської партії США Дж. МакКейн)..
Перегляньте відеоурок
Завдання:
1.
Розкрити причини і передумови Революції
Гідності
2.
Трагізм українського народу. Небесна сотня.
3.
Наслідки.
Виконайте тестові завдання за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1420464
Робота з підручником.https://pidruchnyk.com.ua/1261-istoriya-ukrainy-11-klas-danylenko.html §39
·
виписати основні дати і події.
·
виписати
терміни.
- Перегляньте відео. Зробіть конспект за розповіддю вчителя.
- Прочитайте § 33. Дайте відповіді на запитання на ст.211 (усно)https://pidruchnyk.com.ua/1261-istoriya-ukrainy-11-klas-danylenko.html
- Перегляньте відеоурок. Запишіть головне з розповіді викладача.
- Прочитайте § 32, 33 https://pidruchnyk.com.ua/1261-istoriya-ukrainy-11-klas-danylenko.html
- Визначте, які фактори впливали на розвиток економіки незалежної України у 1990 -х на початку 2000-х років.
Завдання:
Прочитайте §25https://pidruchnyk.com.ua/1261-istoriya-ukrainy-11-klas-danylenko.html
- Переглянути відеоурок та зробити конспект за розповіддю вчителя.
- Спробуйте відповісти, які фактори негативно впливали на розвиток української культури в часи перебудови?
політичний курс радянського керівництва КПРС на чолі з М. Горбачовим на системну модернізацію радянського суспільства шляхом «революції згори», що реалізувався в СРСР у 1985—1991 рр. | |
політика максимальної відвертості в діяльності державних і громадських організацій, надання можливості отримувати достовірну інформацію, дізнатися правди про історичне минуле, висловлювати власну думку. | |
політична система, за якою влада здійснює свої повноваження у взаємодії з опозиційними партіями і громадськими організаціями, яким держава забезпечує право вільно відстоювати свої інтереси. | |
наявність у суспільстві, державі двох-трьох і більше офіційно зареєстрованих політичних партій і рухів, що ведуть боротьбу за владу. | |
незалежність держави у зовнішніх справах і верховенство у внутрішніх справах. | |
знецінення паперових грошей, що перебувають в обігу, падіння їх купівельної спроможності, яке супроводжується постійним зростанням цін на всі товари та послуги. | |
економічні відносини, що складаються в умовах багатоукладної ринкової економіки, вільної конкуренції і рівноправності суб’єктів господарювання. |
"Україна в період загострення кризи радянської системи "
Узагальнюючий урок.
Виконуєте онлайн-тести за посиланням
https://test.izno.com.ua/ukrayina-v-period-zagostrennya-krizi-radyanskoyi-sistemi/
Фотографуєте результат і відправляєте мені на почту
kornat55@gmail.com або у Viber
План:
- Загальний розвиток культурних процесів в 19б5-85х рр. Специфіка кризових явищ в українській культурі.
- Освіта. Наука.
- Література.
- Мистецтво: театр, живопис, музика, кіно, скульптура
Перегляньте відеофільм
та презентацію
https://vseosvita.ua/library/prezentacia-disidentskij-ruh-v-dr-pol-60-per-pol-80-h-rr-28252.html
В зошитах зробіть короткі записи по питаннях плану
Виконайте тестові завдання за посиланням
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8658957
План
- 1. Причини активізації опозиційного руху у другій половині 1960-х – на початку 1980-х років.
- 2. Форми і методи боротьби дисидентів. Утворення УГГ.
- 3. Форми придушення дисидентського руху.
- 4. Значення опозиційного руху.
У сер. 1970-х років дисидентський рух дістав нового імпульсу. Він був пов'язаний з підписанням Радянським Союзом Гельсинської угоди 1976 p., яка передбачала і зобов'язання країн-підписантів щодо дотримання основних прав людини. Це дало дисидентам підстави взяти на себе функції громадського контролю затим, як радянське керівництво буде виконувати взяті на себе обов'язки. 12 травня 1976 р. у Москві було проголошено про створення громадської групи для контролю за виконанням Гельсінкських угод. 9 листопада того ж року аналогічна організація постала в Україні. Вона отримала назву Українська гельсинкська група (УГГ). Серед її засновників були: О.Бердник, П.Григоренко, І.Кандиба, Л.Лук'яненко, О.Мешко, М.Матусевич, М.Маринович, М.Руденко, Н.Строката-Караванська, О.Тихий. За весь час існування УГГ її членами були 37 чол. Очолив українських борців за права людини відомий письменник Микола Руденко. Учасник Другої світової війни, політпрацівник, у мирний час очолював партійну організацію Спілки письменників України. Був нагороджений орденами і медалями СРСР.
УГТ була легальною, тісно співпрацювала з подібними групами Росії, Прибалтики, Закавказзя, налагодила зв'язки із зарубіжними правозахисними товариствами. Декларація УГГ передбачала, що її члени вимагатимуть від влади безумовного виконання закону і забезпечення прав людини, справжньої демократії. Група, ведучи боротьбу за права українського народу, з повагою ставилася до мови і культури інших народів, які проживали в республіці. Саме тому в УГГ входили представники різних національностей. Члени УГГ вважали, що Україна має перейти до незалежності мирним шляхом, тобто відповідно до Конституції СРСР, вийшовши із Союзу завдяки вільним виборам,
Отже, вимоги УГГ були дуже поміркованими, далекими від радикалізму, але, як виявилося, несумісними з існуючим тоталітарним режимом. За даними дослідників, з 37 членів УГГ протягом 1977—1985 pp. 23 на основі сфальсифікованих звинувачень були засуджені за політичними і кримінальними статтями та відправлені у табори і на заслання, 6 позбавлені радянського громадянства. Решта стали членами групи, вже перебуваючи в ув'язненні.
Прослухайте відеолекцію
Після повалення режиму В.Януковича єдиним вищим легітимним органом влади залишилась Верховна Рада України. Під впливом подій "Революції гідності" відбулось переформування її більшості. Частина депутатів колишньої більшості втекла за кордон, боячись переслідувань. Решта депутатів взяла на себе відповідальність за долю країни. 22 лютого спікером ВР України був обраний Олександр Турчинов, він же став і виконуючим обов'язки Президента України. За короткий час парламентом були ухвалені важливі рішення, які відновили вертикаль влади, і впроваджені заходи по захисту країни. Так, були відновлені дії положень Конституції, які були скасовані режимом Януковича, скасовані "диктаторські" закони, ухвалені заходи з відновлення боєздатності армії, створена Національна гвардія, добровольчі батальйони спец- призначення; прийнято пакет законодавчих актів з реформування правоохоронних органів, антикорупційний пакет, пакет заходів з люстрації, законодавство в рамках асоціації України і ЄС та інші. 28 лютого в країні був створений новий уряд на чолі А.Яценюком,
Вибори Президента України відбулися 25 травня 2014р. Вперше за історію незалежності голосування відбулось не по всій території країни: не мали змоги проголосувати мешканці окупованого Росією Криму та жителі багатьох районів Донбасу, захоплених терористами.У бюлетені були зазначені прізвища 21 кандидата. Перемогу на виборах здобув Петро Порошенко (54,7% голосів). Приведений до присяги 7 червня 2014 р.25 серпня 2014 року Президент України П.Порошенко публічно оголосив про рішення достроково припинити повноваження Верховної Ради України сьомого скликання. Цей крок було здійснено у відповідності зі статтею 90 Конституції України, за якою "Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо: 1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції...".Парламентська коаліція розпалася 24 липня 2014 року, коли фракція "УДАР" та "Свобода" оголосили про свій вихід з неї. Протягом місяця нової коаліції не було сформовано.
- Перегляньте відеоурок. Матеріал теми (2010рік) з 10хвилини
https://www.youtube.com/watch?v=Im-gLjGyJKw
Тема: Демографічна ситуація. Етносоціальна структура. Повернення кримських татар на історичну Батьківщину
- Перегляньте відео. Зробіть конспект за розповіддю вчителя.
- Прочитайте § 33. Дайте відповіді на запитання на ст.211 (усно)
- Перегляньте відеоурок. Запишіть головне з розповіді викладача.
- Прочитайте § 32,
- Визначте, які фактори впливали на розвиток економіки незалежної України у 1990 -х на початку 2000-х років.
Завдання:
Прочитайте §25
- Переглянути відеоурок та зробити конспект за розповіддю вчителя.
- Спробуйте відповісти, які фактори негативно впливали на розвиток української культури в часи перебудови?
політичний курс радянського керівництва КПРС на чолі з М. Горбачовим на системну модернізацію радянського суспільства шляхом «революції згори», що реалізувався в СРСР у 1985—1991 рр. | |
політика максимальної відвертості в діяльності державних і громадських організацій, надання можливості отримувати достовірну інформацію, дізнатися правди про історичне минуле, висловлювати власну думку. | |
політична система, за якою влада здійснює свої повноваження у взаємодії з опозиційними партіями і громадськими організаціями, яким держава забезпечує право вільно відстоювати свої інтереси. | |
наявність у суспільстві, державі двох-трьох і більше офіційно зареєстрованих політичних партій і рухів, що ведуть боротьбу за владу. | |
незалежність держави у зовнішніх справах і верховенство у внутрішніх справах. | |
знецінення паперових грошей, що перебувають в обігу, падіння їх купівельної спроможності, яке супроводжується постійним зростанням цін на всі товари та послуги. | |
економічні відносини, що складаються в умовах багатоукладної ринкової економіки, вільної конкуренції і рівноправності суб’єктів господарювання. |
Виконайте тестові завдання
1. Хто очолив Українську академію наук у 1962 році?
А – Віктор Глушков;
Б – Олександр
Палладін;
В – Борис Патон;
Г – Михайло Тихомиров.
2. У якому році урочисто святкували 1500-ліття Києва?
А – у 1980 році;
Б – у 1981 році;
В – у 1982 році;
Г – у 1983 році.
3. Хто автори зазначених картин?
А – Катерина Білокур;
Б – Алла
Горська;
В – Марія
Приймаченко;
Г – Тетяна Яблонська.
4. Хто очолював Миронівський інститут селекції та насінництва пшениці?
А – Олег Антонов;
Б – Віктор Глушков;
В – Борис Патон;
Г – Василь Ремесло.
5. Хто у фільмі Володимира Денисенка «Сон» зіграв роль Тараса Шевченка?
А – Леонід Биков;
Б – Іван Миколайчук;
В – Лесь Сердюк;
Г – Костянтин Степанков.
6. Який жанр започаткували кінофільми «Тіні забутих предків» Сергія
Параджанова, «Криниця для спраглих» Юрія Іллєнка, «Камінний хрест» Леоніда
Осики?
А – анімаційне кіно;
Б – опозиційне кіно;
В – поетичне кіно;
Г – радянське кіно.
7. Режисером якого фільму був Леонід Биков?
А – «Вавилон – ХХ»;
Б – «В бій ідуть лише
“старі”»;
В – «Пропала
грамота»;
Г – «Сон».
8. Укажіть прізвища відомих українських виконавців оперних партій:
1 – Дмитро Гнатюк;
2 – Володимир Івасюк;
3 – Платон Майборода;
4 – Євгенія
Мирошниченко;
5 – Софія Ротару;
6 – Анатолій
Солов’яненко;
7 – Назарій Яремчук.
9. Установіть відповідність між митцем та галуззю культури, у якій він
відзначився:
1
– Євген Гуцало |
А – живопис |
2
– Юрій Іллєнко |
Б – кіно |
3
– Марія Приймаченко |
В
– література |
4
– Ігор Шамо |
Г
– музика |
|
Д – театр |
10. Установіть відповідність між літературним твором та його автором:
1
– «Лебеді материнства» |
А –
Олесь Гончар |
2
– «Маруся Чурай» |
Б – Павло
Загребельний |
3
– «Розгін» |
В
– Ліна Костенко |
4
– «Собор» |
Г
– Василь Симоненко |
|
Д –
Борис Чичибабін |
Тема: Дисидентський рух 60-80 роках. Українська Гельсинкська Група
Перегляньте відеофільм та презентацію.
В зошитах зробіть короткі записи по питаннях плану
Виконайте тестові завдання за посиланням
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8338159
План
- 1. Причини активізації опозиційного руху у другій половині 1960-х – на початку 1980-х років.
- 2. Форми і методи боротьби дисидентів. Утворення УГГ.
- 3. Форми придушення дисидентського руху.
- 4. Значення опозиційного руху.
У сер. 1970-х років дисидентський рух дістав нового імпульсу. Він був пов'язаний з підписанням Радянським Союзом Гельсинської угоди 1976 p., яка передбачала і зобов'язання країн-підписантів щодо дотримання основних прав людини. Це дало дисидентам підстави взяти на себе функції громадського контролю затим, як радянське керівництво буде виконувати взяті на себе обов'язки. 12 травня 1976 р. у Москві було проголошено про створення громадської групи для контролю за виконанням Гельсінкських угод. 9 листопада того ж року аналогічна організація постала в Україні. Вона отримала назву Українська гельсинкська група (УГГ). Серед її засновників були: О.Бердник, П.Григоренко, І.Кандиба, Л.Лук'яненко, О.Мешко, М.Матусевич, М.Маринович, М.Руденко, Н.Строката-Караванська, О.Тихий. За весь час існування УГГ її членами були 37 чол. Очолив українських борців за права людини відомий письменник Микола Руденко. Учасник Другої світової війни, політпрацівник, у мирний час очолював партійну організацію Спілки письменників України. Був нагороджений орденами і медалями СРСР.
УГТ була легальною, тісно співпрацювала з подібними групами Росії, Прибалтики, Закавказзя, налагодила зв'язки із зарубіжними правозахисними товариствами. Декларація УГГ передбачала, що її члени вимагатимуть від влади безумовного виконання закону і забезпечення прав людини, справжньої демократії. Група, ведучи боротьбу за права українського народу, з повагою ставилася до мови і культури інших народів, які проживали в республіці. Саме тому в УГГ входили представники різних національностей. Члени УГГ вважали, що Україна має перейти до незалежності мирним шляхом, тобто відповідно до Конституції СРСР, вийшовши із Союзу завдяки вільним виборам,
Отже, вимоги УГГ були дуже поміркованими, далекими від радикалізму, але, як виявилося, несумісними з існуючим тоталітарним режимом. За даними дослідників, з 37 членів УГГ протягом 1977—1985 pp. 23 на основі сфальсифікованих звинувачень були засуджені за політичними і кримінальними статтями та відправлені у табори і на заслання, 6 позбавлені радянського громадянства. Решта стали членами групи, вже перебуваючи в ув'язненні.
- Перегляньте відеофільм та презентацію.
https://vseosvita.ua/library/prezentacia-disidentskij-ruh-v-dr-pol-60-per-pol-80-h-rr-28252.html
- В зошитах зробіть короткі записи по питаннях плану
Прослухайте відеолекцію
- Випишіть пові терміни: неосталінізм, розвинутий соціалізм, номенклатура.
4березня (2 уроки)
Дисидентський (опозиційний) рух виник в Україні в середині 1950-х років як форма протесту проти дій партійно-державного апарату та порушення ним радянських законів.
Слово «дисидент» означає «незгодний» і пояснюється як «людина протестна», яка відкрито протиставляє свої погляди панівній ідеології та рішуче захищає свої переконання. Синонімом слова «дисидент» стало «правозахисник» — людина, яка виборює громадянські, релігійні та національні права.
Основними причинами виникнення дисидентського руху були політичні: відсутність справжньої політичної самостійності республіки, однопартійна система, яка позбавляла суспільство демократичного вибору шляхів політичного розвитку, забороняла діяльність опозиції, установила цензуру, відкидала будь- які законні можливості для зміни влади, призвела до небаченої бюрократизації системи управління. Не менш важливими були й національно-культурні причини. Серед них насамперед вирізнялися політика зросійщення, позбавлення українського народу самобутніх рис, можливостей для вільного національно- культурного розвитку. Соціально-економічні причини полягали в низькому рівні життя, нав’язуванні Україні невідповідної її потребам і можливостям моделі економічного розвитку, суперечностях економічної політики. Дисидентський рух зумовлювали також релігійні причини, породжені державною антирелігійною політикою й антидемократичними засобами, якими вона проводилася.
Перегляньте відеоурок
2 березня
Тема. Культура України в період «відлиги». «Шістдесятництво» в українській культурі.
Випишіть представників науки, мистецтва, літератури та їх досягнення.
Випишіть основні дати, поняття - "лисенківщина", "жданівщина", "космополітизм", операція "Вісла", Захід
Тема: Окупація України військами Німеччини та її союзниками
19 січня 2021рік
Тема: Початок німецько-радянської війни (1941 - 1942)
Випишіть:
Доброго дня шановна 31група.
згідно розкладу - сьогодні 14.01. у Вас перший та другий урок - історія Укаїни. Розглядаємо дві теми
- Західноукраїнські землі в міжвоєнний період
- Україна в роки ІІ світової війни"
Перегляньте відеоуроки відповідно до тем та виконайте запропоновані завдання
Тема: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період
Сталінська індустріалізація в Україні та її соціальні наслідки
- прослухайте лекцію,
- прочитайте запропонований матеріал,
- випишіть мету, джерела та наслідки індустріалізації
У грудні 1925 р. відбувся XIV з’їзд ВКП(б), який проголосив курс на індустріалізацію. (Індустріалізація – це система заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення оборони країни). Наступний XV з’їзд, у 1927 р. визнав пріоритет державного плану над ринком, що означало розгортання нової економічної політики і знищення товарно-грошових відносин.
У 1929 р. – проголошено курс на форсовану індустріалізацію. Цей рік Сталін назвав роком «великого перелому» та «стрибком до соціалізму».
Завдання індустріалізації:
- здобуття техніко-економічної незалежності СРСР;
- перетворення аграрної країни на могутню індустріальну державу;
- зміцнення оборонного потенціалу країни;
- підвищення технічної бази сільського господарства.
Перша п’ятирічка становила суму річних планів, які постійно відправлялись у бік збільшення. Для України встановлювалися напружені темпи зростання важкого машинобудування, хімічної промисловості, виробництва електроенергії. Фактично закріплювалась дореволюційна структура господарства, розрахована не на впровадження нових технологій, а на використання енергетичних і сировинних ресурсів.
Результати перших п’ятирічок
Перша п'ятирічка (1928-1932 рр.) |
|
Друга п'ятирічка (1933-1938 рр.) |
|
Таким чином, позитивним підсумком індустріалізації в Україні стало зростання кількості підприємств важкої промисловості, будівництво нових шахт, електростанцій і в підсумку перетворення України в індустріально-аграрну країну, яка за рівнем деяких галузей промисловості випередила деякі європейські держави.
Серед негативних наслідків можна виділити, зокрема підрив розвитку сільського господарства, легкої і харчової промисловості; нераціональне й нерівномірне розміщення продуктивних сил; ігнорування економічних механізмів розвитку економіки; зниження життєвого рівня населення.
«Джерела
індустріалізації»:
• доходи від
сільськогосподарського виробництва;
• перекачування коштів
з легкої промисловості у важку;
• внутрішні позики;
• безкоштовна праця у вихідні
дні;
• праця в'язнів у
таборах;
• збільшення випуску
спиртних напоїв;
• продаж товарів за
кордон за цінами, нижче ринкових;
• режим економії.
Тема: УНР у пошуках шляхів збереження державної незалежності
- Перший зимовий похід армії УНР
- Варшавська угода між УНР та Польщею
- Польсько-радянська війна на території України
- Другий зимовий похід армії УНР
- Розгром армії Врангеля та махновців
ПЕРШИЙ «ЗИМОВИЙ ПОХІД» АРМІЇ УНР. ВАРШАВСЬКА УГОДА МІЖ УНР ТА ПОЛЬЩЕЮ
У другій половині 1919 р. війська УНР і ЗУНР опинилися в «трикутнику смерті» між військами Радянської Росії, Польщі та армією Денікіна. Першою припинила збройний опір армія ЗУНР, яка перейшла на бік денікінців. Є. Петрушевич виїхав до Відня. Директорія розпалася, С. Петлюра виїхав до Варшави. 6 грудня 1919 р. — 6 травня 1920 р. частина військ УНР під командуванням генерала М. Омеляновича-Павленка здійснила перший «Зимовий похід» тилами денікінських і радянських військ, подолавши з боями 2 тис. км.
21—24 квітня 1920 р. уряди УНР і Польщі уклали Варшавську угоду, за якою Польща визнавала існування УНР. Натомість УНР відмовлялася від претензій на західноукраїнські землі (Східну Галичину, Західну Волинь, Холмщину, Підляшшя, Полісся), які відходили до Польщі. Таємна військова конвенція передбачала спільні воєнні дії УНР і Польщі в боротьбі з радянською Росією для відновлення суверенітету УНР.
ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ.
25 квітня 1920 р. почалася польсько-радянська війна. У квітні—травні 1920 р. об’єднані польсько-українські війська зайняли Правобережну Україну (Житомир, Вінницю, Київ) і форсували Дніпро, однак були зупинені радянськими військами. На окупованій Польщею території відновлювалося поміщицьке землеволодіння, вивозилися промислове устаткування й сировина, що призвело до селян-ських повстань.
УТВОРЕННЯ ГАЛИЦЬКОЇ СРР.
14 травня 1920 р. радянські війська Західного фронту під командуванням М. Тухачевського почали контрнаступ у напрямку Варшави , а 26 травня 1920 р. війська Південно-Західного фронту під командуванням О. Єгорова розгорнули наступ на Львів, зайняли Правобережну й Західну Україну та вступили на територію Польщі 15 липня 1920 р. у Східній Галичині було проголошено радянську владу й створення Галицької Соціалістичної Радянської Республіки (ГСРР).
17 серпня 1920 р. польські війська перейшли в контрнаступ під Варшавою й відтіснили радянські війська до Житомира та Бердичева. Підписання 12 жовтня 1920 р. Ризького перемир’я між Польщею та Радянською Росією означало розрив відносин Польщі з УНР. Українські війська на чолі з С. Петлюрою продовжили боротьбу самостійно, однак у листопаді 1920 р. змушені були відступити до р. Збруч і переправитися на окуповану Польщею територію, де були інтерновані в табори для військовополонених.
18 березня 1921 р. РСФРР та УСРР уклали з Польщею Ризький мирний договір, за умовами якого Польща визнавала УСРР і БСРР, однак Західна Україна (Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина, Підляшшя) і Західна Білорусія ввійшли до складу Польщі.
ДРУГИЙ «ЗИМОВИЙ ПОХІД» АРМІЇ УНР
У листопаді 1921 р. відбувся другій «Зимовий похід» військ УНР під командуванням генерала-хорунжего Ю. Тютюнника з метою організації масового антирадянського повстання селянства. Біля м. Базар на Житомирщині учасники рейду були розбиті радянськими військами, більшість повстан-ців потрапила в полон і була розстріляна. Другим «Зимовим походом» закінчилася збройна боротьба військ УНР за незалежність України.
РОЗГРОМ ВІЙСЬК ВРАНГЕЛЯ І МАХНОВЦІВ
У квітні 1920 р. кримське угрупування білогвардійців очолив генерал П. Врангель. 6 червня 1920 р. врангелівські війська, скориставшись тим, що основні сили Червоної армії брали участь у війні з Польщею, почали наступ з Криму й захопили Північну Таврію, однак були зупинені радянськими військами на лінії Херсон — Нікополь — Бердянськ.
7 серпня 1920 р. радянські війська Південного фронту на чолі з М. Фрунзе разом із військами Н. Махна перейшли в контрнаступ, який завершився розгромом білогвардійських військ у Північній Таврії й витісненням їх у Крим.
8—11 листопада 1920 р. радянські війська взяли штурмом Перекопські укріплення, увірвалися в Крим і до 16 листопада встановили радянську владу в Сімферополі, Севастополі, Феодосії, Керчі, Алушті та Ялті. Частина білогвардійських військ та біженців евакуювалися на кораблях Антанти до Туреччини, а ті, що залишилися, стали жертвами «червоного терору».
Після розгрому військ П. Врангеля радянське командування вирішило знищити махновців. 25 листопада 1920 р. радянські війська оточили війська Н. Махна в районі Євпаторії в Криму, а 26 листопада — у Гуляйполі. Зазнавши великих втрат, махновці прорвали оточення, однак незабаром зазнали нищівної поразки. У серпні 1921 р. Н. Махно разом із невеликим загоном відступив до Румунії.
Тема: Західноукраїнські землі
в 1918-1919 рр.
- Прослухайте відеолекцію,
- перегляньте фільм про створення ЗУНР.
- запамятайте основні поняття та дати
Протягом зими-весни 1919 р. над територією України (за винятком західних областей) було встановлено радянську владу. Було створено Тимчасовий робітничо-селянський уряд України, пізніше перейменований в Раду народних комісарів (РНК) України. Очолив – Х. Раковський. Більшість уряду складали росіяни та євреї, українців серед вищих чиновників було мало.
В Україні радянська влада будувалась відповідно до зразків, що утвердилися в радянській Росії. 6 січня 1919 р. стара назва Українська Народна Республіка була відкинута. Відтепер Україна офіційно називалася – Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР, після 1937 р. – УРСР). Вищим органом державної влади став Всеукраїнський з’їзд Рад, у період між з’їздами – Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК). На місцях влада належала місцевим радам. 10 березня 1919 р. ІІІ з’їзд Рад прийняв Конституцію УСРР і тим самим узаконив в Україні радянську владу.
Ця конституція закріпила диктатуру пролетаріату, скасувала приватну власність і позбавила експлуататорські класи виборчих прав.
Суть політичного курсу більшовиків полягала у прискореній насильницькій ломці існуючої в Україні економічної системи, яка ґрунтувалася на товарно-грошових відносинах, і заміні її прямим товарообміном, здійснення якого покладалося на державних чиновників. Така політика отримала назву «воєнного комунізму».
Запровадження «воєнного комунізму» супроводжувалося різким звуженням її суверенітету:
- КП (б)У, профспілки, Комуністична спілка робітничої молоді України фактично були філіями відповідних російських організацій і керувалися з Москви;
- РНК України, УРНГ діяли під безпосереднім керівництвом РНК та ВРНГ РСФРР;
- у травні-червні 1919 р. було створено військово-політичний союз радянських республік.
Методи впровадження політики «воєнного комунізму»:
- «червоний терор»;
- жорстка централізація;
- створення продзагонів;
- реквізиції, конфіскації тощо.
Наслідки політики «воєнного комунізму»:
- економічна криза (падіння сільськогосподарського та промислового виробництва, інфляція);
- погіршення умов життя народу;
- зростання соціальної напруги;
- розгортання повстанського руху проти політики більшовиків.
Повстанський селянський рух в Україні 1918-1922 р
Інтервенція проти України в 1918-1920 роках
Перед вами — стара фотографія З неї дивиться чоловік у черкесці, з генеральськими погонами на плечах і георгіївським хрестом на грудях. Цій людині судилося стати головою Української держави в 1918 р., під час грізного військового лихоліття. Не покерувавши країною й року, він залишив українську землю у грудні, щоб уже ніколи сюди не повернутися... Павло Скоропадський - гетьман України 1918 р. Ще за життя ім'я цієї людини стало широко відомим не тільки в Україні, а й за її межами. Щоправда, відомим він був здебільшого у негативному плані. Про нього говорили як про великого поміщика, реакційного диктатора, організатора карних експедицій проти селянства, прислужника австро-німецького імперіалізму. Сьогодні, навпаки, більшість істориків подає постать Павла Скоропадського - як щирого українського патріота й видатного державного діяча. Отже, нашим часам властива полярність думок. А де ж історична істина? У «Малій енциклопедії етнодержавознавства», в одній зі статей П. Скоропадський зображений як «політичний перевертень» і «національно несвідомий українець», а в другій - «як щирий патріот України». Тож наше завдання - з'ясувати, ким був П. Скоропадський - «політичною маріонеткою» чи «щирим патріотом»; на основі ознайомлення з документами і реальними подіями часів гетьманату, сформуйте власну думку про те, якої оцінки й характеристики заслуговує цей історичний діяч.
План вивчення нового матеріалу
1. Гетьманський переворот. П. Скоропадський.
2. Внутрішня та зовнішня політика Української держави та ставлення до неї у суспільстві.
3. Падіння гетьманського режиму.
Прочитайте §12;
Перегляньте уважно відеоурок та випишіть:
1) основні напрямки внутрішньої (промисловість, сільське господарство, збройні сили, культура) та зовнішньої політики Павла Скоропадського,
2)причини падіння гетьманського режиму
ЗДОБУТКИ ТА ПРОРАХУНКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
ЗДОБУТКИ (Що позитивного встигла зробити ЦР) |
Помилки, які допустила ЦР |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема: Перша війна Радянської Росії з УНР
23 жовтня 2020р
Тестові завдання (виконати до 15 грудня)
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1836942
Вивчаємо нову тему: ІІ універсал Центральної Ради
перегляньте відеолекцію
Випишіть основні положення ІІ Універсалу
Домашнє завдання §5
Немає коментарів:
Дописати коментар