Вибори президента України-2019
2. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом,
3. Безвізовий режим
Безвізовий режим для українців з біометричними паспортами: основні умови виїзду за кордон
З початку повномасштабного вторгнення десятки тисяч українців виїхали за кордон, щоб отримати тимчасовий захист. Проте не всі,
хто перетинає кордон, роблять це для пошуку прихистку.
Українці продовжують їздити у відрядження, відвідувати
родичів чи подорожувати, тож варто пам’ятати про правила в’їзду й перебування в Європі. Нагадуємо вам, що таке Шенгенська зона, як працює безвіз та основні правила відвідування країн Євросоюзу.
Що таке безвізовий режим?
З 2017 року громадяни України можуть в’їхати до
країн ЄС без попереднього оформлення візи. Поїздки у
межах безвізу повинні тривати не більше 90 днів протягом півроку.
Важливо! Безвізовий режим діє саме з Європейським
Союзом, а не з Шенгенською зоною.
Шенгенська зона й термін перебування в її межах
Розуміння, що таке Шенгенська зона, корисне кожному туристу
адже дає чітко розуміти, куди можна їздити і якими
правами користуватися.
Шенген – це територія певних європейських країн, які
домовилися скасувати внутрішні кордони. До цієї зони входять
як країни-члени ЄС, так й інші, які не належать до цього
економіко-політичного союзу.
Варто пам’ятати кілька принципів безвізу:
1. Перший день перебування – день в’їзду до країни;
2. Останній день – день виїзду з території шенгену.
3. Якщо ви не перетинали кордон з країною шенгену протягом
останніх 90 днів, вам надається новий 90-денний період
перебування у відповідних країнах;
4. Якщо ви знаходилися в країні, маючи візу чи дозвіл на
тимчасове перебування, ваші 90 днів не були вичерпані;
5. Без візи чи дозволу на проживання залишатись у країнах
ЄС після закінчення 90-денного терміну заборонено;
6. Перебувати у ЄС без візи після закінчення 90-денного терміну
можливо. Потрібно покинути територію шенгену, а потім
повернутися з біометричним паспортом після закінчення дії
національної візи чи дозволу на проживання.
Країни, які можна відвідувати українцям без візи
Основні правила підготовки до закордонної поїздки
6 січня 2019 року у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій вручив томос про автокефалію предстоятелеві Православної церкви України митрополитові Київському і всієї України Епіфанію.
Що це означає
- Томос (грец. τόμος) – указ синоду і/або глави помісної православної церкви з важливих питань церковного устрою або віровчення; останнім часом найчастіше стосується рішення церкви-матері про надання автокефалії новій помісній церкві.
- Автокефалія (ст.грец. αὐτοκεφαλία) – самостійність помісної церкви, адміністративно незалежної від інших православних церков, але єдиної з ними канонічно.
Переглянути презентацію https://naurok.com.ua/prezentaciya-dlya-11-klasu-na-temu-religiyne-zhittya-ukra-nske-pravoslav-ya-na-shlyahu-do-avtokefali-180802.html
Опрацювати § 37.
Виконати завдання
1. Визначте головний зміст релігійного життя за доби незалежності.
2. Які процеси відбувалися у православ’ї в останні роки?
3. Охарактеризуйте діяльність мусульманських общин в Україні.
Антитерористична операція (АТО)
- Розкрити причини і передумови Революції Гідності
- Трагізм українського народу. Небесна сотня.
- Наслідки.
- виписати основні дати і події.
- виписати терміни.
Десятиріччя після Помаранчевої революції - це надзвичайно насичений подіями історичний період, що несе на собі відбитки особистостей політичних діячів, зокрема двох українських президентів, які боролися між собою за владу під час Помаранчевої революції: В. Ющенка та В. Януковича. Ці люди впливали на перебіг подій і певною мірою визначали їх характер та послідовність.
1. Політичне життя за президентства В. Ющенка
Сотні кримінальних справ щодо фальсифікації президентських виборів 2004 р. були спущені на гальмах.
Діючи згідно з коаліційними домовленостями, В. Ющенко в січні 2005 р. підписав указ про призначення Юлії Тимошенко на пост виконувачки обов'язків прем'єр-міністра. На початку лютого Верховна Рада затвердила її на цій посаді.
Перші кроки Ю. Тимошенко на чолі уряду були успішними.
Святкування 60-річчя перемоги в радянсько-німецькій війні 1941-1945 рр. Президент В. Ющенко закликав до примирення ветеранів Радянської армії та воїнів УПА
Загострення конфлікту між Ю. Тимошенко й секретарем Ради національної безпеки та оборони П. Порошенком змусило В. Ющенка прийняти відставку обох. Наступником Ю. Тимошенко став Юрій Єхануров. Щоб затвердити його на посаді прем'єр-міністра, Президенту довелося домовлятися з В. Януковичем - лідером опозиційної фракції в парламенті. 22 вересня 2005 р. В. Ющенко, В. Янукович і в. о. прем'єр-міністра Ю. Єхануров підписали меморандум порозуміння між владою та опозицією.
Від січня 2006 р. набула чинності конституційна реформа, затверджена парламентом під час Помаранчевої революції. Вона істотно підвищила роль партій у політичному житті.
- Тепер вибори до Верховної Ради мали відбуватися тільки за партійними списками.
- Владні повноваження Президента України суттєво скорочувалися, а повноваження прем'єр-міністра відповідно розширювалися.
- Президент мусив вносити на затвердження ту кандидатуру голови уряду, яку йому рекомендувала створена в парламенті коаліційна більшість депутатів.
- Усі 450 місць у Верховній Раді України заповнювалися кандидатами в народні депутати, які здобули перемогу в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі. Поріг проходження в парламент знижувався з 4 до 3 % набраних голосів.
Під час виборів 26 березня 2006 р. тривідсотковий бар'єр подолали п'ять політичних сил: Партія регіонів з 32,14 % голосів; «Блок Юлії Тимошенко» (БЮТ) з 22,29 %; «Наша Україна» з 13,95 %; соціалісти з 5,69 % та комуністи - з 3,66 % голосів. Помаранчева коаліція здобула в сумі 41,93 % голосів, а Партія регіонів з комуністами - 35,8 %.
Президент України Віктор Ющенко та прем'єр-міністр Віктор Янукович на церемонії відкриття пам'ятника В'ячеславу Чорноволу в Києві. Серпень 2006 р.
Суперечності між В. Ющенком та В. Януковичем у принципових питаннях дійшли до того, що у червні 2007 р. Президент України розпустив парламент і призначив позачергові вибори на 30 вересня.
Найбільшу фракцію в парламенті 6-го скликання мала Партія регіонів - 174 народні депутати. Головою Верховної Ради став А. Яценюк. Внутрішньофракційні суперечності позначилися на роботі парламенту. Чергові президентські вибори було призначено на 17 січня 2010 р.
Завдання:
Прочитайте §25https://pidruchnyk.com.ua/1261-istoriya-ukrainy-11-klas-danylenko.html
- Переглянути відеоурок та зробити конспект за розповіддю вчителя.
- Спробуйте відповісти, які фактори негативно впливали на розвиток української культури в часи перебудови?
ІІ. по темі "Застій"
Історичний диктант
1. Радянська ідеологія, яка була запроваджена з метою прикрити провал програми КПРС – це
2. Як називали нову спільноту людей, що хотіли побудувати комунізм –
3. Стагнація усіх сфер життя суспільства, що призвела до системної кризи суспільства –
4. Період перебування на чолі СРСР Л. І. Брежнєва .
5. Коли була затверджена Конституція УРСР
6. Економісти називають 8 п’ятирічку -
7. Хто зображений на малюнку
kornat55@gmail.com або у Viber
Тема: Дисидентський в середині 70-х – на початку 80-х рр.
План:
1. Активізація опозиційного руху у другій половині 60-х – на початку 70-х рр.
2. Форми діяльності дисидентів у середині 70-х – на початку 80-х рр.
Слово “дисидент”означає незгодний і пояснюється як “людина протесна”, яка відкрито протиставляє свої погляди панівній ідеології та рішуче захищає свої переконання.
Синонім слова “дисидент” стало “правозахисник.” – людина, яка вибирає громадянські, релігійні та національні права.
Дисидентство охопило всі регіони України та найбільші міста, набуваючи національно-демократичного забарвлення.
Основними причинами виникнення дисидентського руху були політичні: відсутність справжньої політичної самостійності республіки, однопартійна система, яка позбавляла суспільство демократичного вибору щляхів політичного розвитку, забороняла діяльність опозиції установила цензуру, відкидала будь-які закони можливості для зміни влади, призвела до небаченої бюрократизації системи управління
Опозиція - протиставлення одних поглядів у політиці іншим.
Дисидентський рух в Україні мав свою особливість:
1. Мав національно-демократичний характер, а це те, що відрізняло українське дисидентство від аналогічних проявів в Росії .
2. Ненасильницькі методи і форми боротьби.
3. Мав чіткі організаційні форми: гуртки, об’єднання, комітети.
4. Мав загальноукраїнський характер і існував в усіх регіонах України.
5. Охоплював всі прослойки населення ( інтелігенцію, робітників, селян).
Форми боротьби
1. Акції протесту.
2.Конференції в Шевченківському університеті на захист української мови.
3. Виступи біля пам’ятників Т. Шевченку.
4. Видавництво самвидаву.
Форми діяльності дисидентів
1. Проводили масові заходи:
2. Писали листи-протести до керівних органів УРСР і СРСР:
• у вересні 1965 р. під час презентації в київському кінотеатрі «Україна» стрічки С. Параджанова «Тіні забутих предків» під листом-протестом проти арештів інтелігенції підписалися 140 присутніх. Цю акцію організували Іван Дзюба, Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл;
• у листопаді 1965 р. з листом-протестом проти арештів, уболіваючи за стан української культури, звернулися до ЦК КПУ та ЦК КПРС композитор П. Майборода, поети Л. Костенко та І. Драч, авіаконструктор О. Антонов;
• у 1968 р. на ім’я першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста, секретаря ЦК з питань ідеології Ф. Овчаренка і секретаря Спілки письменників України Д. Павличка було написано листа, якого підписали близько 300 представників творчої інтелігенції Дніпропетровська, котрі протестували проти шельмування Олеся Гончара за його роман «Собор». У підготовці листа звинуватили поета Івана Сокульського, якого заарештували і засудили до чотирьох з половиною років таборів суворого режиму;
• у 1968 р. написано лист-протест 139 вчених, робітників, працівників літератури та мистецтва Л. Брежнєву, О. Косигіну, М.Підгорному проти закритих судових процесів над українською інтелігенцією. Листа підписали 27 робітників, 23 фізики й математики, 27 письменників і літераторів, 18 митців, 9 інженерів, 6 студентів, викладачі та інші.
3. Писали протести, відкриті листи, звернення на адресу міжнародних організацій, урядів демократичних країн:
6. Підтримували кримських татар у прагненні їх повернутися на батьківщину.
7. Написання дисидентами праць з різних проблем суспільно-політичного життя
8. Випуск «самвидавського» журналу «Український вісник» (з січня 1970р.).
9. Вивішували синьо-жовті прапори:
10. Розповсюджували листівки:
11. Здійснювали індивідуальні протести:
12. Створювали правозахисні організації.
9 листопада 1976 р. було створено Українську Гельсінську спілку (УГС) , тобто групу сприяння виконанню Гельсінських угод, яка мала на меті стежити за дотриманням в СРСР та Україні основних прав і свобод людини. Очолив організацію чисельністю 37 осіб Микола Руденко — знаний український поет і прозаїк.
У її складі були: Олесь Бердник, Левко Лук’яненко, Петро Григоренко, Іван Кандиба, Микола Матусевич, Олекса Тихий, Оксана Мешко, Ніна Строката й інші.
«Самвидав»- форма поширення ідей представників опозиційного руху. Літературні, наукові твори, які розповсюджувались в рукописах без офіційного дозволу і цензури. Поширювалися переважно таємно.
Першими найпоширенішими творами були вірші В.Симоненка. (Ілюстрація с.165). Організатором і розповсюджувачем самвидаву був І.Світличний.
Як висновок можна взяти цитату із праці І.Світличного «Українська інтелігенція перед судом КДБ», що дисидентсво при соціалізмі - «це послідовна, чітко спрямована, а часто й стихійна світоглядність людей, не сумісна з офіційно проголошеною комуністичною ідеологією, а також розбудованою на основі цієї ідеології політичною системою однопартійної тоталітарної диктатури панівної імперської нації і веденою нею політики…»
Прослухайте відеолекцію за посиланням
На оцінку
Повторіть поняття:
- культ особи, відлига, політична реабілітація, лібералізація
- визначіть що таке десталінізація і і її основні риси
Позитивні і негативні наслідки лібералізації суспільно-політичного життя.
ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ:
-ліквідація системи ГУЛАГу;
- розширення прав союзних республік ;
- перебудова державного апарату;
- розширення прав органів місцевого самоврядування тощо.
НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ:
-непослідовність і обмеженість реабілітації ( не всі незаконно засуджені були реабілітовані);
-демократизація саботувалася адміністративним апаратом;
-розвінчання культу особи Сталіна супроводжувалося приховуванням значної частини злочинів тощо.
2. Реформи Хрущова
Перегляньте презентацію, випишіть позитивні та негативні наслідки реформ
Наслідки реформ М. Хрущова
Позитивні наслідки
1. Реформи дали поштовх виходові країни з кризи.
2. Відбулася децентралізація управління народним господарством, надано обмежену господарську самостійність регіонам.
3. Розширилися господарчі права республік і органів місцевого самоврядування.
4. У межах економічних районів розширилися можливості спеціалізації й кооперування.
5. Підприємства почали працювати в інтересах тих територій, де були розташовані, між ними налагоджувалися економічні зв’язки.
6. Господарники дещо звільнилися від диктату центру.
7. Покращилося використання місцевих ресурсів, а управлінські структури було наближено до виробництва.
8. Скоротився адміністративно-управлінський апарат.
9. Система управління стала раціональнішою у використанні матеріальних і трудових ресурсів.
10. Оновлено керівні органи компартії не менш як на чверть та запроваджено можливість бути обраними в ці органи не більше ніж на три терміни підряд.
11. Дещо ліквідовано привілеї номенклатури, різко зменшилася кількість службових автомобілів.
12. Зросло виробництво товарів широкого вжитку
13. Зросли грошові доходи жителів У країни.
14. Значно зріс рівень життя людей.
15. Поступово зростали обсяг торгівлі й грошовий обіг на селі, доходи колгоспників.
16. Розпочалося значне житлове будівництво.
Негативні наслідки
1. Збережено монополію компартії на політичну владу.
2. Реформи фактично обмежилися реорганізацією управління.
3. Не вдалося знайти в оптимальній формі поєднання місцевих та загальнодержавних інтересів.
Антитерористична операція (АТО)
політичний курс радянського керівництва КПРС на чолі з М. Горбачовим на системну модернізацію радянського суспільства шляхом «революції згори», що реалізувався в СРСР у 1985—1991 рр. | |
політика максимальної відвертості в діяльності державних і громадських організацій, надання можливості отримувати достовірну інформацію, дізнатися правди про історичне минуле, висловлювати власну думку. | |
політична система, за якою влада здійснює свої повноваження у взаємодії з опозиційними партіями і громадськими організаціями, яким держава забезпечує право вільно відстоювати свої інтереси. | |
наявність у суспільстві, державі двох-трьох і більше офіційно зареєстрованих політичних партій і рухів, що ведуть боротьбу за владу. | |
незалежність держави у зовнішніх справах і верховенство у внутрішніх справах. | |
знецінення паперових грошей, що перебувають в обігу, падіння їх купівельної спроможності, яке супроводжується постійним зростанням цін на всі товари та послуги. | |
економічні відносини, що складаються в умовах багатоукладної ринкової економіки, вільної конкуренції і рівноправності суб’єктів господарювання. |
Немає коментарів:
Дописати коментар