2022-2023 н.р.
https://www.slideshare.net/galinka0525/ss-57757617
20 березня
Тема:Стан культури періоду десталінізації Наука, освіта, література та мистецтва
Перегляньте відео,
випишіть прізвища діячів науки та їх досягнення, письменників та їх твори, митців
20.03.Тема: Зародження дисидентського руху
Дисидентський (опозиційний) рух виник в Україні в середині 1950-х років як форма протесту проти дій партійно-державного апарату та порушення ним радянських законів.
Слово «дисидент» означає «незгодний» і пояснюється як «людина протестна», яка відкрито протиставляє свої погляди панівній ідеології та рішуче захищає свої переконання. Синонімом слова «дисидент» стало «правозахисник» — людина, яка виборює громадянські, релігійні та національні права.
Основними причинами виникнення дисидентського руху були політичні: відсутність справжньої політичної самостійності республіки, однопартійна система, яка позбавляла суспільство демократичного вибору шляхів політичного розвитку, забороняла діяльність опозиції, установила цензуру, відкидала будь- які законні можливості для зміни влади, призвела до небаченої бюрократизації системи управління. Не менш важливими були й національно-культурні причини. Серед них насамперед вирізнялися політика зросійщення, позбавлення українського народу самобутніх рис, можливостей для вільного національно- культурного розвитку. Соціально-економічні причини полягали в низькому рівні життя, нав’язуванні Україні невідповідної її потребам і можливостям моделі економічного розвитку, суперечностях економічної політики. Дисидентський рух зумовлювали також релігійні причини, породжені державною антирелігійною політикою й антидемократичними засобами, якими вона проводилася.
Перегляньте відеоурок
13березня
Нові явища у соціальній сфері.
·
Нормалізовано виплату
трудоднів.
·
Введення щомісячної
(або поквартальної) оплат
праці
колгоспників.
·
Підвищення грошової
оплати колгоспників.
·
Скасовано кримінальну
відповідальність
службовців
і робітників за залишення роботи.
·
Селянам видано
паспорти.
·
Зростання пенсій на
80%.
·
Початок масового житлового будівництва: до
1965 року житлом забезпечено майже 18 млн. осіб.
·
Скорочено робочий
день.
·
Ліквідовано обов'язкові державні позики, що
забирали до 10% зарплати.
·
Впроваджено 5-денний
робочий тиждень.
1961
рік
·
Грошова реформа: вартість карбованця
зменшено вдесятеро, зросли ціни.
Результати
·
Відплив кадрів з села.
·
Реальне покращення добробуту громадян СРСР.
·
Вільний продаж автомобілів, побутової
техніки.
1953 рік
- Скорочення податків на присадибні ділянки.
- Впровадження матеріального заохочення працівників.
- Списання боргів колгоспів.
Результати
- Зростання валового збору зерна.
- Рентабельність сільського господарства.
1957 рік
- Укрупнення колгоспів.
- Перетворення колгоспів на радгоспи.
Результати
- Занепад "неперспективних" сіл.
- Скорочення кількості колгоспів, покращення їхньої матеріально-технічної бази.
1958 рік
- Ліквідація МТС.
- Продаж техніки МТС колгоспам за завищеними цінами.
Результати
- Відсутність необхідних умов для зберігання і обслуговування техніки.
- Зростання боргів колгоспів.
Сільськогосподарські надпрограми М. Хрущова
- 1954 р. - Освоєння цілинних земель Південного Сибіру, Алтаю, Казахстану, Північного Кавказу. Результат: закріплення екстенсивного розвитку аграрної галузі.
- 1955 р. - Розширення посівів кукурудзи як кормової культури. Результат: скорочення посівів зернових; порушення сівозміни та структури грунтів.'
- 1957 р. - Догнати і перегнати США у виробництві молока і м'яса на душу населення. Результат: скорочення поголів'я худоби у присадибних господарствах; нестача кормів.
- Розширення прав республік у формуванні бюджету, використанні капіталовкладень.
- Скорочення кількості міністерств союзного підпорядкування.
- Ліквідація міністерств.
- Утворення системи рад народного господарства - раднаргоспів - територіальних органів, які планували й управляли будівництвом і промисловістю у межах відповідних економічних районів.
- Створення Вищої ради народного господарства та державних комітетів з окремих галузей промисловості.
Результати
- Децентралізація управління.
- Зростання реальних повноважень республік.
- Більш ефективне використання ресурсів.
- Збільшення виробництва товарів народного споживання.
- Впровадження промислових ЕОМ, запуск першого штучного супутника Землі (1957 р.), політ першого космонавта Ю. Гагаріна у космос (1961 р.), розвиток атомної енергетики.
- Повільні темпи НТР (крім воєнної та космічної галузей), відставання від західних держав.
- Зростання добробуту населення.
16 січня 2023р.
Ми продовжуємо тему
Західно-українські землі 1919-1939р.р.
(під владою Румунії та Чехословаччини)
11.Вкажіть прізвище хто із зображених діячів став засновником УВО
26 грудня
Тема: Західно-українські землі 1919-1939р.р.
План
1. Політика уряду Польщі в українських землях. Радикалізація політичного жнття в 1930-х роках.
2. Політика уряду Румунії в українських землях.
3. Політика уряду Чехо-Словаччинй в українських землях.
У результаті подій 1914-1920 рр. західноукраїнські
землі потрапили під владу іноземних держав: Західна Волинь, Галичина, Холмщина,
Підляшшя — Польщі, Буковина,
Північна, Південна Бессарабія Румунії,
Закарпаття - Чехословаччини.
Усі три країни
проводили політику соціально-економічного та національного гноблення.
Економіка
українських земель:
- мала колоніальний характер, перевага аграрного сектору;
- екстенсивний характер сільського господарства, розвиток кооперативного
руху;
- наслідком безземелля, малоземелля і безробіття є міграція й еміграція українського населення за океан.
Стан життя
населення, освіти та культури:
·
існування мовних
обмежень в освіті та культурі, закриття українських шкіл (закриті всі на
Буковині, багато на Волині, у Галичині чимало перетворені на утраквістичні, на
Закарпатті відкриті нові, але згодом обмеження);
·
національне гноблення українців (найменше — у
Чехо-Словаччині, найбільше — в Румунії)
·
заборона українцям обіймати адміністративні
посади в державних установах, офіцерські пости у війську; • обмеження
політичних прав українців,
·
злиденне існування
значної частини західноукраїнського населення;
·
спрямованість
політики держав на асиміляцію (денаціоналізацію) українського населення.
5листопада
Хлібозаготівельні кризи 1927-1929 рр. Перехід до суцільної колективізації.
Початковий рівень
1. Який термін відповідає визначенню:
“Перетворення дрібних індивідуальних господарств на колективні підприємства (колгоспи) для встановлення цілковитого контролю держави за сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів та потенціалу для модернізації всього господарства.”
А) Автономізація В) Індустріалізація
Б) Культурна революція Г) Колективізація
- Якої форми колгоспу не існувало в кінці 20-х років ХХ століття?
А) ТСОЗИ В) Фермерські господарства
Б) Артілі Г) Комуни
3. В якому році були запроваджені внутрішні паспорти?
А) січень 1931 р. В) лютий 1930 р.
Б) грудень 1932 р. Г) березень 1933 р.
4. Який з’їзд ВКП(б) передбачав повільний, поступовий, добровільний процес кооперації?
А) січень-лютий 1934 р. на XVII з’їзді ВКП(б)
Б) червень-липень 1930 р. на XVI з’їзді ВКП(б)
В) грудень 1925 р. на XIV з’їзді ВКП(б)
Г) грудень 1927 р. на XV з’їзді ВКП(б)
5. В якій статті Сталін 2 березня 1930 р. у “Правді” звинувачував місцеву владу у “Перегинах” процесу колективізації?
А) “Запаморочення від успіхів”
Б) “Запаморочення від удачі”
В) “Запаморочення від досягнень”
Г) “Запаморочення від здобутків”
6. На території якого округу в 1928 р. була створена перша машинно-тракторна станція (МТС):
А) Харківського В) Запорізького
Б) Одеського Г) Київського
Середній рівень
7. Які ознаки характеризують колективізацію?
А) будівництво заводів, фабрик, залізниць;
Б) створення колективного господарства;
В) перевага у виробництві товарі групи А;
Г) створення централізованого фонду для потреб колгоспу;
Д) “закон про п’ять колосків”;
Е) експропріація селянських господарств.
8. Встановіть відповідність між заходами та їх змістом
А) “ножиці цін” |
| 1. Примушення селян здавати хліб за невигідними для них цінами під загрозою аж до конфіскації майна. |
Б) “надзвичайні заходи проти куркуля” |
| 2. Встановлення завищених цін на промислові товари і відповідно зниження на сільськогосподарську |
В) “куркульський саботаж” |
| 3. Маневр сталінського керівництва, коли був дозволений вихід із колгоспів з метою заспокоєння селян. |
Г) “запаморочення від успіхів” |
| 4. Конфіскація усіх запасів продовольства |
|
| 5. Масові каральні заходи, покарання, вжиті державними органами |
Достатній рівень
9. Встановіть у хронологічній послідовності:
А) директивний лист ЦКВК (б) “Про колективізацію”;
Б) створення першої машинно-тракторної станції (МТС) в Україні;
В) стаття Й.Сталіна “Запаморочення від успіху”;
Г) взято курс на кооперування села.
10. Виберіть правильне твердження:
А) “В наслідок колективізації було одержано кошти для індустріалізації”
Б) “Перша МТС була створена в Київській губернії”
В) “Завершити остаточну колективізацію планувалось на 1930 рік”
Г) “Незаможних, які не погоджувались йти в колгосп, оголошували “підкуркульниками” й теж репресували
Д) “Гасло суцільної колективізації офіційно проголосив листопадовий 1929р. пленум ЦК ВКП (б)”
Е) “30 січня 1930р. – Постанова політбюро ЦК ВКП (б), яка поділяла куркулів на 3 категорії, кожній з них призначалася певна міра покарання”
Високий рівень
11. З листа Сталіна Л.Кагановичу від 11 серпня 1932р.: ”Найголовніше зараз Україна. Справи на Україні геть погані. Погано по партійній лінії. Кажуть, що у двох областях України 50 райкомів висловилися проти плану хлібозаготівель, визнавши його не реальним. В інших райкомах справи, подейкують, не краще. На що це схоже? Замість того, щоб керувати районами, Косір увесь час лавірував між директивами ЦК ВКП й вимогами райкомів й от – долавірувався до ручки… Правильно казав Ленін, що людина, яка не має мужності піти в потрібний момент проти течії, - не може бути справжнім більшовицьким керівником… Якщо не візьмемось саме зараз за виправлення становища в Україні, Україну можемо втратити…”
1. Про які події йдеться мова?
2. У чому полягали причини форсованих темпів колективізації сільського господарства і як вона здійснювалась?
результати відправити на
28 листопада
Тема:Форсована промислова індустріалізація в УСРР.
У грудні 1925 р. відбувся XIV з’їзд ВКП(б), який проголосив курс на індустріалізацію. (Індустріалізація – це система заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення оборони країни). Наступний XV з’їзд, у У 1929 р. – проголошено курс на форсовану індустріалізацію. Цей рік Сталін назвав роком «великого перелому» та «стрибком до соціалізму».
Завдання індустріалізації:
- здобуття техніко-економічної незалежності СРСР;
- перетворення аграрної країни на могутню індустріальну державу;
- зміцнення оборонного потенціалу країни;
- підвищення технічної бази сільського господарства.
Перегляньте відеоурок- випишіть причини, - завдання - наслідки індустріалізації- виконайте тестові завдання за посиланням:
У грудні 1925 р. відбувся XIV з’їзд ВКП(б), який проголосив курс на індустріалізацію. (Індустріалізація – це система заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення оборони країни). Наступний XV з’їзд, у У 1929 р. – проголошено курс на форсовану індустріалізацію. Цей рік Сталін назвав роком «великого перелому» та «стрибком до соціалізму».
Завдання індустріалізації:
- здобуття техніко-економічної незалежності СРСР;
- перетворення аграрної країни на могутню індустріальну державу;
- зміцнення оборонного потенціалу країни;
- підвищення технічної бази сільського господарства.
Результати перших п’ятирічок
Перша п'ятирічка (1928-1932 рр.) - прискорений ривок у розвитку важкої промисловості;
- створення енергетичної бази;
- розширення та реконструкція металургійної бази (будівництво заводів «Запоріжсталь», «Азовсталь»; «Криворіжсталь», реконструкція заводів у Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Макіївці);
- ліквідація безробіття;
- розвиток сільськогосподарського машинобудування;
- розгортання соціалістичного змагання;
- запровадження карткової системи.
Друга п'ятирічка (1933-1938 рр.) - подальше наростання індустріалізації;
- будівництво нових підприємств – Харківський турбінний завод, Новокраматорський завод важкого машинобудування та ін.
- розгортання стаханівського руху, початок якому поклав вибійник шахти «Центральна-Ірміне» Олексій Стаханов, який у ніч з 30 на 31 серпня 1931 р., застосувавши новий метод роботи, встановив рекорд з видобування вугілля;
- налагодження виробництва радіальних, свердлувальних, шліфувальних та інших верстатів;
- відміна карткової системи (1935 р.).
Таким чином, позитивним підсумком індустріалізації в Україні стало зростання кількості підприємств важкої промисловості, будівництво нових шахт, електростанцій і в підсумку перетворення України в індустріально-аграрну країну, яка за рівнем деяких галузей промисловості випередила деякі європейські держави.
Серед негативних наслідків можна виділити, зокрема підрив розвитку сільського господарства, легкої і харчової промисловості; нераціональне й нерівномірне розміщення продуктивних сил; ігнорування економічних механізмів розвитку економіки; зниження життєвого рівня населення.
«Джерела індустріалізації»:
• доходи від сільськогосподарського виробництва;
• перекачування коштів з легкої промисловості у важку;
• внутрішні позики;
• безкоштовна праця у вихідні дні;
• праця в'язнів у таборах;
• збільшення випуску спиртних напоїв;
• продаж товарів за кордон за цінами, нижче ринкових;
• режим економії.
| Перша п'ятирічка (1928-1932 рр.) |
|
| Друга п'ятирічка (1933-1938 рр.) |
|
Таким чином, позитивним підсумком індустріалізації в Україні стало зростання кількості підприємств важкої промисловості, будівництво нових шахт, електростанцій і в підсумку перетворення України в індустріально-аграрну країну, яка за рівнем деяких галузей промисловості випередила деякі європейські держави.
Серед негативних наслідків можна виділити, зокрема підрив розвитку сільського господарства, легкої і харчової промисловості; нераціональне й нерівномірне розміщення продуктивних сил; ігнорування економічних механізмів розвитку економіки; зниження життєвого рівня населення.
«Джерела індустріалізації»:
• доходи від сільськогосподарського виробництва;
• перекачування коштів з легкої промисловості у важку;
• внутрішні позики;
• безкоштовна праця у вихідні дні;
• праця в'язнів у таборах;
• збільшення випуску спиртних напоїв;
• продаж товарів за кордон за цінами, нижче ринкових;
• режим економії.
Індустріалізація Української СРР кардинально змінила соціально-економічні процеси, а також, у великій мірі, менталітет українського народу в ХХ столітті.
21 листопада
Тема: Утворення СРСР. Нова економічна політика (НЕП)
Перегляньте відео
Прочитайте §19,20 підручника
https://uahistory.co/pidruchniki/ukraine-history-10-class-2018-pometun-standard-level/
Випишіть основні положення НЕП
Основні заходи НЕПу
Сільське господарство |
|
Промисловість |
|
Фінанси і торгівля |
|
Особливості НЕПу в Україні:
- НЕП в Україні був запроваджений пізніше, ніж у Росії (у 1922 р.);
- висока ставка продподатку;
- застосування репресивних заходів при вилученні продподатку;
- введення НЕПу в умовах голоду 1921-1923 рр., що відсунуло нормалізацію становища в сільській місцевості на рік-півтора;
- широка підтримка українським населенням заходів НЕПу
1.1. Основними причинами переходу до нової економічної політики були:
- глибока соціально-економічна і політична криза більшовицького режиму;
- тотальна господарська розруха, різке скорочення промислового та сільськогосподарського виробництва;
- масові повстання селян, робітників, солдат і матросів;
- політична та економічна ізоляція більшовиків на міжнародній арені;
- спад світового комуністичного руху, не виправдання надій більшовиків на світову революцію;
- намагання утримати владу в будь-який спосіб.
Одним із суттєвих факторів, що підштовхнув більшовиків до зміни внутрішньої політики стало Кронштадтське повстання. Виступ балтійських матросів показав, що політика більшовиків почала втрачати підтримку навіть серед тих верств суспільства, які із самого початку були опорою радянської влади. Більшовикам загрожувала повна втрата контролю над країною.
1.2. Введення продподатку. У березні 1921 р. X з'їзд РКП(б) проголосив заміну продовольчої розкладки продовольчим податком. Це був перший і найголовніший крок до нової економічної політики.
Нова економічна політика - новий напрямок внутрішньої політики радянської держави, затверджений X з'їздом РКП(б). Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії. Сутність непу полягала у використанні елементів ринкових відносин і різних форм власності. По суті, неп означав перехід від адміністративно-командного до госпрозрахункового соціалізму. Головним заходом непу була заміна продрозкладки продподатком на селі.
1.3. Сутність непу. X з'їзд РКП(б) затвердив резолюцію «Про заміну розкладки натуральним податком». Основними заходами непу стали:
- заміна продрозкладки продподатком; при цьому продподаток мав бути меншим за продрозкладку, а його розмір заздалегідь повідомлявся селянам;
- бідні селяни взагалі звільнялися від податку;
- після виплати податку селяни здобували право вільно розпоряджатися плодами своєї праці, продавати їх; це сприяло підвищенню матеріальної зацікавленості селян у виробництві сільськогосподарської продукції;
- передача дрібних і середніх підприємств приватним власникам;
- відродження торгівлі і товарно-грошових відносин, дозвіл на приватну торгівлю;
- ліквідація безплатних послуг;
- здача в оренду, концесію частини дрібних і середніх підприємств;
- впровадження системи вільного найму робочої сили, матеріальне стимулювання працівників;
- введення стабільної валюти - червонця;
- децентралізація системи управління:
- розвиток підприємництва;
- розвиток кредитної, виробничої, збутової кооперації.
24жовтня
Презентація за посиланням
ttps://naurok.com.ua/prezentaciya-gotuemos-do-zno-voenniy-komunizm-i-nep-267072.html
Тема: Розвиток культури у 1917-1921 р.р.
Повторити розділ ІІІ. підручник стор128-129
https://uahistory.co/pidruchniki/ukraine-history-10-class-2018-pometun-standard-level/
Підготуватися до контрольної роботи
14 жовтня
Опрацювавши тему Директорія УНР за10 та 13жовтня виконайте тест,
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8975672
Протягом зими-весни 1919 р. Директорія потерпіла поразку і на території України (за винятком західних областей) було встановлено радянську владу. Більшовики створили Тимчасовий робітничо-селянський уряд України, пізніше перейменований в Раду народних комісарів (РНК) України. Очолив– Х. Раковський. Більшість уряду складали росіяни та євреї, українців серед вищих чиновників було мало.
В Україні радянська влада будувалась відповідно до зразків, що утвердилися в радянській Росії. 6 січня 1919 р. стара назва Українська Народна Республіка була відкинута. Відтепер Україна офіційно називалася – Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР, після 1937 р. – УРСР). Вищим органом державної влади став Всеукраїнський з’їзд Рад, у період між з’їздами – Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК). На місцях влада належала місцевим радам.
10 березня 1919 р. ІІІ з’їзд Рад прийняв Конституцію УСРР і тим самим узаконив в Україні радянську владу.
Ця конституція закріпила диктатуру(владу) пролетаріату, скасувала приватну власність і позбавила експлуататорські класи виборчих прав.
Суть політичного курсу більшовиків полягала у прискореній насильницькій ломці існуючої в Україні економічної системи, яка ґрунтувалася на товарно-грошових відносинах, і заміні її прямим товарообміном, здійснення якого покладалося на державних чиновників. Така політика отримала назву «воєнного комунізму».
Запровадження «воєнного комунізму» супроводжувалося різким звуженням її суверенітету:
- КП (б)У, профспілки, Комуністична спілка робітничої молоді України фактично були філіями відповідних російських організацій і керувалися з Москви;
- РНК України, УРНГ діяли під безпосереднім керівництвом РНК та ВРНГ РСФРР;
- у травні-червні 1919 р. було створено військово-політичний союз радянських республік.
Методи впровадження політики «воєнного комунізму»:
- «червоний терор»;
- жорстка централізація;
- створення продзагонів;
- реквізиції, конфіскації тощо.
Наслідки політики «воєнного комунізму»:
- економічна криза (падіння сільськогосподарського та промислового виробництва, інфляція);
- погіршення умов життя народу;
- зростання соціальної напруги;
- розгортання повстанського руху проти політики більшовиків.
13 жовтня
Тема: ДРУГА ВІЙНА РАДЯНСЬКОЇ РОСІЇ ПРОТИ УНР. ВСТАНОВЛЕННЯ в УКРАЇНІ БІЛЬШОВИЦЬКОГО РЕЖИМУ (грудень 1918 – червень 1919 рр.)
Скласти короткий конспект
Тема: Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)
Випишіть основні дати
виконайте тестові завдання за посиланням:
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9342472
10 жовтня
Тема: Директорія
Перегляньте відеоурок;
визначіть:
- основні напрямки діяльності Директорії
- причини поразки Директорії
7жовтня
Переваги
та недоліки політики гетьмана П. Скоропадського.
В ніч на 30 квітня 1918р.
під контроль П. Скоропадського перейшли всі найважливіші урядові інституції.
Тоді ж П. Скоропадський підписав "Грамоту до всього українського
народу", в якій проголошувалась його ідеологічна платформа. Нею
ліквідовувалася Центральна Рада, її уряд, земельні комітети. Українська Народна
Республіка перейменовувалася на "Українську державу".
В "Грамоті" було зазначено, що
переворот дав можливість побудови нової за формою української держави, яка
встановить стабільний політичний лад, що ґрунтується на засадах приватної
власності і зуміє забезпечити національне відродження. Державно-політичний
устрій найближчим часом мав вирішувати український Сейм. А на початках
законодавча й виконавча влада мала належати гетьманові. Прерогативи його влади
були розписані в "Законі про тимчасовий державний устрій України".
Гетьман призначав отамана (голову) Ради міністрів, затверджував і скасовував
склад уряду, виступав найвищою посадовою особою у зовнішньополітичних справах,
верховним воєначальником. Він мав право оголошувати амністію, а також воєнний
чи особливий стан. Це свідчило, що на зміну демократичній формі управління
приходить авторитарна.
Гетьману вдалося сформувати кабінет
міністрів, головою якого було призначено Федора Лизогуба - голову земства
Полтавської губернії, міністром закордонних справ - Дмитра Дорошенка (історика,
який у роки Першої світової війни був генерал-губернатором Галичини та
Буковини, а згодом членом Центральної Ради), міністром освіти та мистецтва -
кадета Миколу Василенка, міністерство юстиції очолив син етнографа П.
Чубинського, професор криміналістики Харківського університету М. Чубинський.
Досягненнями діяльності гетьманату П. Скоропадського були:
1. Відновлення права приватної власності та
вільного підприємництва.
2. Налагодження діючого адміністративного
апарату, набуття досвіду організації державної служби. Реформування вищих
органів судової влади в особі Державного Сенату. Створення нових органів
охорони правопорядку - Державної варти, що поєднувала поліцейські і жандармські
функції.
3. Жорстке державне регулювання
промисловості, транспорту, торгівлі і зв'язку в умовах гострої економічної
кризи, боротьба з анархією на місцях та дезорганізацією виробництва.
4. Налагодження нормального грошового обігу,
вдосконалення грошової системи (українська валюта була забезпечена природними
багатствами і головним чином цукром); сформування державного бюджету, відкриття
українських банків, акціонерних товариств і бірж тощо.
5. Організація чіткої кордонної і митної
служби.
6. Намагання утвердити міцний середній клас
селян-власників як соціальну опору гетьманату.
7. Прийнято закон про загальний військовий
обов'язок та розроблено план організації армії, яка мала нараховувати понад 300
тис. чол. (8 армійських корпусів). Створення центрів підготовки кадрів для
армії (Військова Академія, 4 кадетські школи: 2 військових школи старшин для
піхоти та по одній для кінноти, артилерії і технічної служби). Розпочато
розбудову українського морського флоту. Сформовано гвардійську сердюцьку
дивізію (національну гвардію) з юнаків із заможних хліборобських родин
Полтавщини як зразкові військові частини. Практичні кроки з відновлення
козацьких традицій, формування українського вільного козацтва, яке мало бути
свого роду військовим резервом.
8. Визнання де-юре і де-факто суверенітету
Української держави з боку майже двох десятків країн. Підписання прелемінарного
(попереднього) мирного договору з Росією, за яким радянська Росія офіційно
визнала Українську державу. Встановлювалась демаркаційна лінія, розвивались
торговельні відносини. Ведення переговорів з Кримом, який мав стати автономною
частиною України, та Румунією стосовно Бесарабії. Створення досить широкої
мережі посольств Української держави, генеральних консульств, консульств та
консульских агентств в більш ніж 20 країнах світу.
9. Подальші кроки щодо українізації народної
освіти і підвищення авторитету державної української мови (відкрито курси
українознавства для вчителів, створено українські початкові школи, відкрито 50
нових українських державних середніх шкіл, 150 українських гімназій (не замість
російських, а поруч з ними), широка програма видань підручників та інших книг
українською мовою). Піклування про розвиток науки, заснування Української
Академії наук та українських наукових видань. Значне розширення мережі
національної вищої школи: відкрито Київський державний український університет,
Одеський політехнічний, Київський архітектурний, Київський клінічний, Київський
вищий технічний, Одеський сільськогосподарський інститути тощо.
10. Надання імпульсу театральному життю України,
створено Державний народний театр, Державний драмтеатр, Молодіжний драмтеатр,
Залізничний театр, Херсонський український драмтеатр, Драматичну консерваторію,
Державну драматичну школу, режисерсько-інструкторські курси. Суттєвий внесок у
розвиток національної музичної культури, створено Музично-драматичний інститут
ім. М. В. Лисенка, першу народну оперу в м. Харкові, Першу дитячу оперу, Перший
український національний хор, Державний симфонічний оркестр ім. М. В. Лисенка,
Державну капелу бандуристів, Київське концертне бюро та ін. Засновано нові
бібліотечні та музейні заклади - Національну бібліотеку, Черкаський краєзнавчий
музей, музей церковноісторичної та археологічної громади.
11. Підвищено авторитет Православної Церкви,
надання їй статусу Екзархату і автономії у складі РПУ; покладено початок
Українській Автокефальній Православній Церкві.
Щодо прорахунківдіяльності гетьманату П. Скоропадського, то
вони полягали в наступному:
1. Повернення поміщиків у свої маєтки і
«вибивання» компенсації з селян за збитки, завдані маєткам. Каральні експедиції
в села для отримання потрібної кількості продуктів, щоб розрахуватися з
Німеччиною за військову допомогу.
2. Закон про засоби боротьби з розрухою
сільського господарства, за яким дозволялося примусово використовувати в
поміщицьких маєтках реманент селян. Невирішеність аграрного питання на
практиці.
3. Закон про локаути (відновлення закону 1905
р. Російської імперії), тобто заборона страйків, що вело до значного обмеження
демократизму. Збільшення тривалості робочого дня до 12 годин.
4. Зайняття чиновницьких посад росіянами (в
основному), більшість в уряді були членами російської партії кадетів.
Відновлення дореволюційної адміністративної системи, яка існувала за царату:
повернення до губерній, повітів та волостей, скасування міського і земського
самоврядування.
5. Помилкова ставка лише на багаті і заможні
верстви населення, відсутність політичної гнучкості.
6. Не вдалося провести мобілізацію. Не
спромоглися реалізувати власні плани зі створення достатньо боєздатної армії
(вдалося створити лише 60-тисячне військо).
7. Заблокування конституційного процесу.
8. Велика залежність від
німецько-австрійської військової адміністрації. Орієнтація лише на держави
німецького блоку. Невдача спроб зав'язати відносини з країнами Антанти.
9. Засилля в Україні промонархічно настроєних
росіян, які негативно ставились до незалежності Української держави, виступаючи
з намірами відновлення «єдиної і неділимої» Росії.
10. Фактична відсутність реальної протидії
деструктивним діям і пропаганді більшовицьких сил в Україні.
11. Прийняття Акта про федерацію з майбутньою небільшовицькою Росією тощо.
6жовтня.
Тематична атестація
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8289822
1жовтня 2022р.
Перегляньте презентацію за посиланням та
Заповніть таблицю
Здобутки та прорахунки Української Центральної Ради
|
ЗДОБУТКИ |
ПРОРАХУНКИ
|
|
|
|
https://naurok.com.ua/prezentaciya-zdobutki-i-prorahunki-ucr-124777.html
повторити тему Початок Української революції § 4-10 підручник
https://uahistory.co/pidruchniki/ukraine-history-10-class-2018-pometun-standard-level/
та підготуватися до тематичної атестації
16 вересня Тематична атестація
Виконати завдання за посиланням
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3961220
8 вересня
Тема : Україна в роки Першої світової війни
План
1.Причини та привід до війни.
2.Плани країн- учасниць війни щодо України
3.Перебіг воєнних дій на території України в 1914-1917 рр.
4.Російська окупаційна політика на західноукраїнських землях у 1914-1915 рр.
1. Перегляньте відеопрезентацію
2. Прочитайте § 2 пункт 1,2 підручник
3.Складіть хронологічну таблицю бойових дій на
території України в 1914-1918р.р.
https://uahistory.co/pidruchniki/ukraine-history-10-class-2018-pometun-standard-level/
УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ
ВІЙНИ (1914-1918 рр.)
|
|
|
|
|
|
|
|
Політичні рухи під час війниГоловна Українська Рада (ГУР)
Дата створення
1 серпня 1914 р.
Лідери
К. Левицький (голова), М. Павлик, М. Ганкевич
Програмний документ
«Маніфест» Головної Української Ради
Мета
Захист інтересів українців Австро-Угорщини в умовах Першої світової війни.
Підтримка політики Австро-Угорщини
Діяльність
Активна участь у формуванні українських військових підрозділів — Українських січових стрільців (УСС)
Союз Визволення України (СВУ)
Період існування
4 серпня 1914 — 1 серпня 1918 р.
Лідери
Д. Донцов (голова), А. Жук, В. Дорошенко
Програмний документ
«Наша платформа»
Мета
• Створення самостійної Української держави у формі конституційної монархії.
• Заснування демократичного устрою, надання рівних прав і свобод представникам усіх національностей.
• Співпраця з урядами Німеччини та Австро-Угорщини з метою завдання поразки Росії, на руїнах якої «встане вільна самостійна Україна»
Українські січові стрільці
Визначення поняття
Легіон Українських січових стрільців (УСС) — українське військове добровільне формування у складі австро-угорської армії, яке було створене з ініціативи ГУР та діяло на російському фронті в 1914-1918 рр.
Дата й місце створення
Серпень 1914 р., м. Стрий. Подвійна присяга
Чисельність
2,5 тис. чоловік
Основа
Активісти молодіжних воєнізованих організацій «Січ», «Сокіл», «Пласт»
Позиція українських політичних сил щодо Першої світової війни.
Товариство українських поступовців – підтримка Росії, сподівання на автономію, пізніше нейтралітет.
УСДРП- розкол: Винниченко- пітримав ідею більшовиків- перетворити Першу світову на громадянську і захопити владу.
Петлюра- закликав до підтримки Росії у війні.
Для виставлення оцінок за рік обовязково необхідно виконати тематичні завдання за посиланнями
29.03.
Тема. Культура України в період «відлиги». «Шістдесятництво» в українській культурі.
Прослухайте відеолекціюПерегляньте відеофільмиВипишіть представників науки, мистецтва, літератури та їх досягнення.
22.03.Тема: Зародження дисидентського руху
Дисидентський (опозиційний) рух виник в Україні в середині 1950-х років як форма протесту проти дій партійно-державного апарату та порушення ним радянських законів.
Слово «дисидент» означає «незгодний» і пояснюється як «людина протестна», яка відкрито протиставляє свої погляди панівній ідеології та рішуче захищає свої переконання. Синонімом слова «дисидент» стало «правозахисник» — людина, яка виборює громадянські, релігійні та національні права.
Основними причинами виникнення дисидентського руху були політичні: відсутність справжньої політичної самостійності республіки, однопартійна система, яка позбавляла суспільство демократичного вибору шляхів політичного розвитку, забороняла діяльність опозиції, установила цензуру, відкидала будь- які законні можливості для зміни влади, призвела до небаченої бюрократизації системи управління. Не менш важливими були й національно-культурні причини. Серед них насамперед вирізнялися політика зросійщення, позбавлення українського народу самобутніх рис, можливостей для вільного національно- культурного розвитку. Соціально-економічні причини полягали в низькому рівні життя, нав’язуванні Україні невідповідної її потребам і можливостям моделі економічного розвитку, суперечностях економічної політики. Дисидентський рух зумовлювали також релігійні причини, породжені державною антирелігійною політикою й антидемократичними засобами, якими вона проводилася.
Перегляньте відеоурок
випишіть:- причини зародження дисиденства- течії дисиденства- форми боротьби дисидентів
22.03.
Опрацювавши тему Реформи Хрущова випишіть реформи:
- Скорочення податків на присадибні ділянки.
- Впровадження матеріального заохочення працівників.
- Списання боргів колгоспів.
- Укрупнення колгоспів.
- Перетворення колгоспів на радгоспи.
- Ліквідація МТС.
- Продаж техніки МТС колгоспам за завищеними цінами.
Сільськогосподарські надпрограми М. Хрущова
- 1954 р. - Освоєння цілинних земель Південного Сибіру, Алтаю, Казахстану, Північного Кавказу. Результат: закріплення екстенсивного розвитку аграрної галузі.
- 1955 р. - Розширення посівів кукурудзи як кормової культури. Результат: скорочення посівів зернових; порушення сівозміни та структури грунтів.'
- 1957 р. - Догнати і перегнати США у виробництві молока і м'яса на душу населення. Результат: скорочення поголів'я худоби у присадибних господарствах; нестача кормів.
19березня
УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ
Тема: Суспільно-політичне життя в Україні в середині 50-их -
першій половині 60-х років
Прослухайте відеолекцію за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=RUjC69pxtqA та
https://www.youtube.com/watch?v=1vwFjCaKnxQ
На оцінку
Виписати ключові поняття:
- культ особи, відлига, політична реабілітація, лібералізація
- визначіть що таке десталінізація і і її основні риси
Запис у зошит
Позитивні і негативні наслідки лібералізації суспільно-політичного життя.
ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ:
-ліквідація системи ГУЛАГу;
- реабілітація незаконно репресованих;
- припинення політичних процесів і масових репресій;
- розширення прав союзних республік ;
- перебудова державного апарату;
- розширення прав органів місцевого самоврядування тощо.
НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ:
-непослідовність і обмеженість реабілітації ( не всі незаконно засуджені були реабілітовані);
-демократизація саботувалася адміністративним апаратом;
-розвінчання культу особи Сталіна супроводжувалося приховуванням значної
частини злочинів тощо.
19.03.
Тема: Реформи Хрущова
Перегляньте презентацію, випишіть позитивні та негативні наслідки реформ
https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-ekonomichni-reformi-m-hruschova-46881.html
15 03. 2022р.
Підсумковий урок по темі " Україна в післявоєнний період"
Виконати тестові завдання за посиланням
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1277366
8.02.2022р.
Ми завершили тему Україна в ІІ Світовій війні.
ПІДСУМКОВИЙ УРОК -
ВИКОНАТИ ТЕСТ ЗА ПОСИЛАННЯМ
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5842494
kornat55@gmail.com, абоViber(0671183203)
19.11.2021р.
Хлібозаготівельні кризи 1927-1929 рр.
Перехід до суцільної колективізації.
Початковий рівень
1.
Який термін відповідає
визначенню:
“Перетворення
дрібних індивідуальних господарств на колективні підприємства (колгоспи) для
встановлення цілковитого контролю держави за сільськогосподарським виробництвом
і використання його ресурсів та потенціалу для модернізації всього
господарства.”
А) Автономізація В) Індустріалізація
Б) Культурна революція Г) Колективізація
- Якої форми колгоспу не існувало в
кінці 20-х років ХХ століття?
А) ТСОЗИ В)
Фермерські господарства
Б) Артілі Г)
Комуни
3. В якому
році були запроваджені внутрішні паспорти?
А) січень 1931 р. В) лютий 1930 р.
Б) грудень 1932 р. Г) березень 1933 р.
4. Який з’їзд ВКП(б) передбачав повільний,
поступовий, добровільний процес кооперації?
А) січень-лютий 1934 р. на
XVII з’їзді ВКП(б)
Б) червень-липень 1930 р. на
XVI з’їзді ВКП(б)
В) грудень 1925 р. на XIV
з’їзді ВКП(б)
Г) грудень 1927 р. на XV
з’їзді ВКП(б)
5. В якій статті Сталін 2 березня 1930 р. у
“Правді” звинувачував місцеву владу у
“Перегинах” процесу колективізації?
А) “Запаморочення від успіхів”
Б) “Запаморочення від удачі”
В) “Запаморочення від
досягнень”
Г) “Запаморочення від
здобутків”
6. На території якого округу в 1928 р. була
створена перша машинно-тракторна станція (МТС):
А) Харківського В) Запорізького
Б) Одеського Г) Київського
Середній
рівень
7. Які ознаки
характеризують колективізацію?
А) будівництво заводів,
фабрик, залізниць;
Б) створення колективного
господарства;
В) перевага у виробництві
товарі групи А;
Г) створення централізованого
фонду для потреб колгоспу;
Д) “закон про п’ять колосків”;
Е) експропріація селянських господарств.
8. Встановіть відповідність між заходами та їх змістом
|
А) “ножиці цін” |
|
1. Примушення селян здавати хліб за невигідними
для них цінами під загрозою аж до конфіскації майна. |
|
Б) “надзвичайні заходи проти куркуля” |
|
2. Встановлення завищених цін на промислові товари і відповідно зниження
на сільськогосподарську |
|
В) “куркульський саботаж” |
|
3. Маневр сталінського керівництва, коли був
дозволений вихід із колгоспів з метою заспокоєння селян. |
|
Г) “запаморочення від успіхів” |
|
4. Конфіскація усіх запасів продовольства |
|
|
|
5. Масові каральні заходи, покарання, вжиті
державними органами |
Достатній
рівень
9. Встановіть у
хронологічній послідовності:
А) директивний лист ЦКВК (б) “Про
колективізацію”;
Б) створення першої
машинно-тракторної станції (МТС) в Україні;
В) стаття Й.Сталіна “Запаморочення від успіху”;
Г) взято курс на кооперування села.
10. Виберіть
правильне твердження:
А) “В наслідок колективізації
було одержано кошти для індустріалізації”
Б) “Перша МТС була створена в
Київській губернії”
В) “Завершити остаточну
колективізацію планувалось на 1930 рік”
Г) “Незаможних, які не
погоджувались йти в колгосп, оголошували “підкуркульниками” й теж репресували
Д) “Гасло суцільної
колективізації офіційно проголосив листопадовий 1929р. пленум ЦК ВКП (б)”
Е) “30 січня 1930р. –
Постанова політбюро ЦК ВКП (б), яка поділяла куркулів на 3 категорії, кожній з
них призначалася певна міра покарання”
Високий рівень
11. З листа
Сталіна Л.Кагановичу від 11 серпня 1932р.: ”Найголовніше зараз Україна. Справи на Україні геть погані.
Погано по партійній лінії. Кажуть, що у двох областях України 50 райкомів
висловилися проти плану хлібозаготівель, визнавши його не реальним. В інших
райкомах справи, подейкують, не краще. На що це схоже? Замість того, щоб
керувати районами, Косір увесь час лавірував між директивами ЦК ВКП й вимогами
райкомів й от – долавірувався до ручки… Правильно казав Ленін, що людина, яка
не має мужності піти в потрібний момент проти течії, - не може бути справжнім
більшовицьким керівником… Якщо не візьмемось саме зараз за виправлення
становища в Україні, Україну можемо втратити…”
1. Про які події йдеться мова?
2. У чому полягали причини
форсованих темпів колективізації сільського господарства і як вона
здійснювалась?
результати відправити на
kornat55@gmail.com, абоViber(0671183203)
Немає коментарів:
Дописати коментар